Другий день поїздки видався мега насичений!
Переночували
першу ніч в готелі «Хуст». Зранку провели богослужіння в будинку Сестер біля
храму УГКЦ. Сніданок в кафе і в дорогу.
Найперше рухаємося на захід від Хуста
до популярного серед паломників місця під назвою
ДЖУБЛИК
Так називається
урочище між селами Нижнє Болотне і Вільхівка, де відбулося об'явлення
Матері Божої маленьким дівчаткам Оленці та Мар'янці. До речі, зі Львова до Джублика встановлено найбільшу у
світі (300 км.) Хресну Дорогу. Перед комплексом розташований басейн де прочани
проходять колами і моляться
Вигляд комплексу зі сторони в’їзду
Внутрішній двір з прозорою покрівлею
Джерело, звідки варто набрати смачнющої води
Один з гротів у стіні під горою
Взагалі місце паломництва розбудовують. Планують ось такий храм Пр.
Богородиці
З Джублика їдемо через містечко
ІРШАВА
Тут в центрі зробили короткий піт-стоп, з якого я скористався і зафіксував
місцеву церкву
біля вхідних воріт до якої, просто на тротуарі встановлена скринька для
пожертв
За якихось 7 км. на північний схід від Іршави знаходиться маленьке село
ДЕШКОВИЦЯ
Тут збереглася симпатична деревяна церква Покрова Пр. Богородиці (XVIII
ст., 1839 р.)
З Дешковиці вертаємо назад до Іршави і наш шлях лежить на схід, проти течії
річки Боржави. Наша мета зараз -
ІМСТИЧЕВО
Чимале село під горами, над яким кидається у вічі вже здалеку Монастир оо.
Василіян 18 ст. Якось наша «ГАЗелька» виїхала на гору з якої відкривається
грандіозний краєвид
При дорозі розташовані стації хресної дороги
Монастирський храм
До нього прибудований корпус з келіями
Сучасна каплиця
Далі рухаємося проти Боржави і вже через два села зупиняємося в населеному
пункті
ДОВГЕ
Це село більше подібне до райцентру. Тут є що подивитися. Для початку
відвідуємо палац Телекі 18 ст. де зараз туберкульозна лікарня
Цілий комплекс з баштами, будівлями, стінами, парком справляє враження
Поряд дерева, стовбури яких окупував плющ – дуже симпатично
В центрі Довгого є так званий «парад церков» - православна церква
Греко-католицька
Римо-католицький костел
Ще десь має бути реформаторська церква з 15 ст. яку щось не побачив. А ось
памятник куруцам бачив але не встиг зафіксувати. Здовгого їдемо на північ і в
селі Кушниця повертаємо до відомого і тупікового села
ЛИСИЧОВО
Тут в центрі знаходиться єдина діюча водяна кузня «Гамора» де раз в рік проводять
великий фестиваль ковалів. Вхід
Будівля кузні
Продукти фестивалю
Реклама туристичних принад Іршавщини
Ну і про саму схему в декількох словах. Вода з потоку подається по такому
жолобу
Частина води потрапляє на колесо яке приводить в дію сам молот
Інша частина води виливається
Нам пощастило, що жінка з кафе поруч відчинила нам кузню і безкоштовно
розказала і показала все. Ось цей молот
І піч де розігрівають залізо
Було все цікаво. Тепер їдемо все донизу і в селі Довге повертаємо ліворуч в
напрямку Липецької Поляни і за якийсь час після с. Липча повертаємо до Хуста.
Перед ним розташоване село
ІЗА
Тут чи не всі займаються лозоплетінням
Просто при дорозі можете купити з цього матеріалу все що душа забажає
Вернулися в Хуст, пообідали і тепер наш маршрут лежить трасою на схід до
популярного
СОЛОТВИНО
Справжня Мекка для тих хто не вміє плавати – тут ніколи не потонеш )
Ми зупинилися на приватному озерці де більш-менш нормальні умови. Попереду
видно покинуту інфраструктуру солевидобування
Після купання в солі групу чекає довгий переїзд на Франківщину. Остання
зупинка перед селом
ДІЛОВЕ
Тут при трасі зупиняються всі кому не лінь щоб зафоткатися в самому Центрі
Европи
Точніше в двох центрах
Краєвид надихає
В суботній вечір бізнес згортає роботу
Памятний знак
Комплекс кафе-ресторану
Симпатична будівля поблизу (не підійшов прочитати назву, думаю музей)
Стартуємо в напрямку Яблуницького перевалу і пізно увечері врешті доїхали
до Яремче…
Другий день поїздки запамятався панорамою з Імстичівського монастиря і водяною
кузнею в Лисичово.
Чекайте продовження про останній день !
Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!
Немає коментарів:
Дописати коментар