Понад три місяці пройшло від останнього мого виїзду далі Львова… І коли
напрогнозували сонячний день в похмурому листопаді, вирішив – їду! Давно
приглядався до смт. Залізці в північно-західній Тернопільщині. Ну що ж, спробую
на власні очі побачити що там і як…
Давайте
спочатку про назву. Офіційно «Заложці» існували до 1993 року, коли їх
перейменували на «Залізці». Але… «Заложці» сьогодні побачите на квитку, який
видають в касі на тернопільському автовокзалі, в назві маршруту автобуса, який
прямує через це селище і навіть люди між собою вживають «Заложці»… Звичка свою
справу робила і робитиме надалі…
Другий
раз в житті користувався послугами сервісу БлаБлаКар. Добре, що вчасно подумав
про поїздку, знайшов водія, який зранку стартував зі Львова на Тернопіль,
забронював місце і вже через дві години (о. 9.10 ранку) вийшов у сонячному
Тернополі поблизу автовокзалу. Ще ніколи не доводилося так рано бути в цьому
місті.
На автовокзалі чекав на маршрутку годину. В Залізці варто їхати саме з
Тернополя, а не зі Зборова як я планував раніше, адже з цього райцентру доїзд
громадським транспортом до Залізців поганий. П’ять хвилин по одинадцятій годині маршрутка робить коло
біля автостанції в Залізцях і я вперше
стаю ногами на щедро залиту сонячними проміннями землю цієї частини Тернопілля.
Безжиттєва будівля автостанції з понаклеюваними
оголошеннями на вікнах і розкладом руху автобусів (невідомо коли надрукований),
якого майже не видно через мокре скло…
01.
По ліву сторону від автостанції (якщо стояти лицем до
неї) побачите стародавню кам’яну фігуру
Богородиці, під якою на постаменті напис: “Panu Bogu naczesc i chwale –
Fundator Grzegorz Hettman 1867 r.”
02.
Від автостанції нагору ведуть сходи з бруківки до Будинку
культури. Від нього до центру Залізців простягається місцевий парк. Ну, парк це трохи
голосно звучить, але нехай буде… Ось як він виглядає, якщо йти його доріжкою з
центру селища…
03.
Наверху парку побачите знову фігуру Богородиці, правда
встановлену в 2000 році як «пожертва родини Придатків».
04.
Тепер йду подивитися костел і церкву. Їх побачите недалеко на схід від центральної частини Залізців. Вулиця, яка веде в напрямку Почаєва / Вишнівця…
05.
Незабаром на перехресті вулиць бачу фігуру ангела (мені
повертати праворуч)…
06.
Зайшов трохи не з тієї сторони, але нічого… Прохід в
сторону костелу…
07.
Діюча святиня римо-католиків…
08.
Під назвою Діви Марії. Вхід до костелу…
09.
Замуровані вікна додають споруді суворого вигляду… Храм
намагаються відновлювати…
10.
Зовсім недалеко від костелу, на його головній осі стоїть
тепер греко-католицька церква Покрови…
11.
Пишуть, що первісно це був храм колишнього монастиря
августиніанців, збудований 1740 року…
12.
Фігура святого на колоні, яка збереглася на подвір’ї церкви…
13.
Дзвіниця з трьома дзвонами…
14.
Вертаюся назад в серце Залізців… Дорога, яка веде зі
сторони Тернополя…
15.
На одній стороні цієї вулиці залізцівський (або
по-старому залозецький) Тарас Григорович з надто зосередженим поглядом чи не так?
16.
Так виглядає, що дивиться Шевченко на зовсім непримітну
будівлю місцевої селищної ради разом з відділенням поліції…
17.
Добре, що вирішив підняти очі догори – побачив на стіні
герб Залізців…
18.
Природна візитна картка цього далеко не популярного серед
туристів селища – Залозецький став…
19.
Біля важливого роздоріжжя ще одна фігура, цього разу св.
Анни, яку встановли у 2008 році…
20.
Дорога в напрямку до Зборова виконує одночасно роль дамби…
21.
Обернувся назад… Ліворуч став, прямо дорога в сам центр
Залізців…
22.
З дороги/дамби гарно видно православну церкву…
23.
Називається Пресвятої Тройці, збудована на початку ХХ ст…
24.
Перспектива на цю церкву з дороги, яка веде до місцевого
замку…
25.
Недалеко від церкви новеньким дахом і частково вікнами
привертає погляд будівля колишньої школи (тепер будинок дитячої творчості)…
26.
За пару метрів неможливо не побачити руїни колишнього
костелу…
27.
Збудований ще в 1639 році і посвячений на св. Антонія…
28.
Під час Другої світової святиню добряче пошкодили, такою
стоїть дотепер…
29.
Зайшов подивитися всередину…
30.
Самі бачите – нема на що тепер дивитися…
31.
Колишню велич зараз активно використовують як основу
молоді дерева…
32.
І останній пункт короткою прогулянкою по Залізцях –
місцевий замок. Дорога, яка веде до замку зі сторони православної церкви…
33.
Збудований далекого 1516 року… У Першій світовій
капітально понищений… Тепер з нього мало що залишилося, звичайно… Вхід до замку…
34.
Якраз зі сторони входу побачите найбільший фрагмент кам’яного
муру…
35.
Якщо зайти на внутрішню територію замку і обернутися
назад…
36.
Не знаю що мало статися, але видно хтось дав команду
вирізати дикорослі кущі, тому ще й в таку погоду все добре видно…
37.
З погодою пощастило неймовірно, інакше ці руїни навіювали
б ще більшу депресію від побаченого…
38.
Ну, не знаю, комусь таке цікаво, хоча не розумію, що
цікавого в залишках цегли, каміння і розчину…
39.
Вид на центральну частину Залізців (праворуч церква УГКЦ)
з замкового подвір’я…
40.
В мурах замкових стін є залишки приміщень…
41.
42.
Також зберігся один не дуже довгий прохід…
43.
Зайшов всередину, оглянувся, тут вечір, а там – день…
44.
Покидаю залишки колишньої твердині цього містечка…
45.
Прийшов на автостанцію – там ні душі… На годиннику майже
пів першої обіду… Подумав, що піду на роздоріжжя біля ставу (поворот на
Зборів), спробую зловити попутку до с. Млинівці, де є залізнична станція «Зборів».
Це всього 25 км. Електричка до Львова з цієї станції згідно розкладу стартує о
13.31 і мені дуже-дуже хочеться на неї встигнути. Якщо до першої години обіду
не зможу застопити машину в цьому напрямку, доведеться чекати на маршрутку до
Тернополя, а вже там тинятися містом до відправлення на Львів вечірньої
електрички о 16.37. На моє (і ще жінки, яка стояла поруч і також зупиняла
автівки) щастя одна з машин зупинилася і ось я за якихось 20 хвилин вже вийшов
поблизу станції «Зборів»… До прибуття електрички на Львів мені чекати трохи
більше пів години… Сонце ще котиться на захід по небосхилу, а львівський залізничний
вокзал несподівано зустрічає мене вже не першим замінуванням…
Практична інформація (станом на 15. 11. 2017) :
З автовокзалу м. Тернопіль досить добре ходять маршрутки
через Залізці. Час в дорозі до Залізців – приблизно одна година. Вартість
квитка в касі майже 22 грн., у водія – 19 грн. Назад з Залізців можете їхати
маршрутками до Тернополя або ж пробувати зупиняти попутку в напрямку до Зборова
з розрахунком пересісти на станції Зборів на електричку.
Щоб оглянути об’єкти в
Залізцях, які я виставив тут на блозі, мені в спокійному темпі вистачило майже
одна година часу…
На доїзд зі Львова через Тернопіль до Залізців і назад до
Львова через ст. Зборів мені вийшло 135 грн.
Чи варто їхати в це
селище – вирішувати саме вам )
Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Десь так у 1610 році мій предок Ставинога Григорій їхав в обозі когось з князів Збаразьких по дорозі Зборів -Зазізці - Збараж. Розбудовувався новий замок у Збаражі.
ВідповістиВидалити