Тут я вперше і востаннє був далекого 2004 року. З того часу трохи пам’ятав зарослий хащами,
покинутий замок… Як тепер виглядає це невеличке містечко, що тут є, давайте подивимось
разом (хто тут не був)…
Перше питання – чим і як сюди доїхати. Колись, пригадую,
до Скалата з Тернополя по деяких днях тижня навіть їздив приміський
дизель-потяг… Це тепер історія, тому йдіть до тернопільського автовокзалу.
Звідти найчастіше через Скалат їдуть маршрутки. Я розраховував сісти на
маршрутку Тернопіль-Гусятин, проте касирка сказала що за 5 хвилин
відправляється Кременець - Кам’янець-Подільський. Квиток до Скалата 21 грн. Це направду дивно, але між
такими немалими містами на велику відстань їздить …бус Мерседес-Спрінтер з
вузькими кріслами і таким же проходом. На щастя, це середина тижня, тому
пасажирів особливо нема…
Через 50 хвилин я виходжу на «автостанції» Скалата.
Сказати, що здивований, не сказати нічого…) Маленька обшарпана будівля типу
звичайної зупинки, без вікон і дверей, зате стіни зовні розфарбовані в блакитно-жовті
кольори…
01.
Друге здивування від антикварної таблиці з розкладом
автобусів – ідеальний варіант для тих, хто любить відгадувати загадки )
02.
На дворі похмура погода з високою вологістю, тому відразу
починаю свою екскурсію, але не від символу Скалата, який є поруч зупинки
автобусів, а вирішую залишити цей символ «на закуску» (потім виявиться, що це
був дуже правильний хід)… Скалат представляє собою маленьке компактне містечко
з таким же компактним центром. Біля міської ради між ялинами пам’ятник Хмельницькому…
03.
Біля входу в міську раду побачив прикрашену ялинку і
фігуру Богородиці з накриттям…
04.
Центр містечка (початок вул. М. Грушевського) з
перспективою до церкви Преображення…
05.
А це вже ракурс навпаки, від Преображенської церкви до
центру. Не знаю чи бачите на стіні другого поверху будинку напис тоненькими
буквами? Так от, там написано «Магдебурзьке право» (такий же напис випадково
побачив на в’їзному вказівнику до
Скалата) – видно, що це містечко гордиться таким історичним
титулом…
06.
Дві церкви Скалата розташовані по сусідству…
07.
Стара Преображенська невеликих розмірів у користуванні
УГКЦ…
08.
…а ось новозбудований гігантський Собор Всіх Святих в
користуванні православної громади (МП?)
09.
Від церков йду магістральною вул. Грушевського вниз, хочу
подивитися як виглядає залізнична станція «Скалат». Від центру до цієї станції півтора
кілометри. Праворуч замерзлий і засипаний снігом став…
10.
Ця головна дорога веде до Гримайлова, Гусятина і далі на
південь… Відразу за долиною річки видно село Криве…
11.
Залізнична станція розташована на протилежному від
Скалата березі ставу і тепер використовується хіба як вантажна – її можна
нормально побачити зі сторони під’їзду, бо зі сторони колій понаставляли вагонів…
12.
Швидко пообідав і вертаюся назад в центр Скалата. Правда
тепер вирішив йти через місцевий парк, який зробили біля ставу зі сторони
містечка. Парк від берега ставу відділяє річка Гнізна…
13.
Сам парк мене чомусь здивував… Викладені бруківкою
доріжки (хтось навіть очистив їх від снігу), нормальні лавки, нові альтанки, є
навіть ліхтарі (не знаю чи світять)… Якби це було в райцентрі, тоді ще нічого, але
Скалат не районний центр, тому це виявилося приємною несподіванкою…
14.
Від парку рухаюся вгору і на краю місцевого базару бачу
колишню синагогу…
15.
Правду кажучи якби перед поїздкою не побачив підпис на
карті, що це була синагога, ніколи б не подумав таке про дану руїну…
16.
З різних частин Скалата можна побачити шпиль костелу…
17.
Називається Успіння Пр. Богородиці, розташований звичайно
в центрі, а ще навколо нього виросла стіна з вічнозелених дерев. Ну і неочікувано
сталося приємне – з-за хмар вийшло сонечко і все навколо почало сприйматися
набагато позитивніше…
18.
Вхід до костелу…
19.
Святиня стоїть поруч з символом Скалата, тому в кадрі
часто вони разом…
20.
Як всі вже здогадалися, коли мова про найголовнішу
принаду цього містечка, то розуміємо, що це відновлений замок. І добре, що я не
почав його фотографувати відразу після приїзду, бо тоді ж сонця не було…)
21.
В реалі це – чотири вежі, які сполучає між собою низький
мур…
22.
На мою думку замок сприймається фотогенічно і через
відсутність перешкод класно фотографується…
23.
Одна з веж зблизька…
24.
Різні ракурси – різне сприйняття…
25.
Замок обходив від костелу за годинниковою стрілкою…
26.
На другий поверх кожної(?) вежі зробили дерев’яні сходи…
27.
Щоб спробувати показати масштаб цієї споруди, доведеться
з фото склеювати панораму…
28.
Давня скульптура біля західної вежі замку…
29.
Як писав вище, в кадр часто потрапляє костел…
30.
Фортечні мури справді низькі…
31.
Перед вежею видно насип зі стінкою, в якій є двері. Це –
вхід до пивниць…
32.
Вид на вхід до замку зі сторони північної вежі…
33.
Побачив цей банер на стіні вежі і все тепер зрозуміло…
34.
Головний вхід на територію замку з центральної дороги…
35.
Оскільки замок з іншими на Тернопільщині належить до
національного заповідника, то вхід до нього платний…
36.
Скільки коштує – не знаю. Вид від вхідної брами праворуч…
37.
…і ліворуч. Маленька будка біля вежі це – каса…
38.
Йду назад на зупинку, де люди чекають маршрутку в сторону
Тернополя. На щастя не довелося довго мерзнути – незабаром приїхала
Гусятин-Тернопіль, востаннє поглянув на головну туристичну принаду Скалата і
поїхав до обласного центру…
39.
Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!
Немає коментарів:
Дописати коментар