Калуш

«Їдеш до Калуша? Ти що, зовсім ненормальний?», - це середньостатистична реакція від людей, які, мабуть, вивчили це велике місто вздовж і впоперек. Для мене антиреклама це навіть краще аніж просто реклама, тому вирішив одного дня відвідати місто хіміків, де ще ні разу до цього не був…

Давніше якось так вийшло, що їхав маршруткою до Франківська через Калуш. Запам’ятав перше враження – видалося, ніби потрапив назад до львівського Сихова ) Тепер перед поїздкою як завжди подивився що є цікавого в центрі Калуша. Виявилося, що є...

Зі Львова до Калуша їхав бусом разом з іншими пасажирами, до якого вписався через БлаБлаКар. Маршрут спочатку був через Жидачів, але водій вирішив усе ж таки через Стрий – зайві кілометри, але краща дорога… Я сидів спереду, тому дорогою після Стрия не міг намилуватися просто неймовірною картиною – яскраве сонце освітлює на горизонті гори, над якими видно …ще одні гори, але повністю білі. Спочатку не міг зрозуміти що це, а потім коли подивився на погодну карту в інтернеті, зрозумів – це суцільні великі хмари, які висіли над горами…

Дивіться Архів газети "Експрес" з 1997 року !

До речі, мій канал на YouTube !

Всього через дві години і двадцять хвилин я вже біля центру Калуша. Розкішна, як для похмурої зими погода, сніг починає танути, всюди мокро, людей на вулицях небагато, йду в саме серце міста. Перше, що кидається у вічі – на перехрестях вулиць стоять вказівники з назвами вулиць і що найдивніше – продубльовані англійською мовою…

01.

Вийшов на кут Площі Героїв – центр старого Калуша, аналог площі Ринок в старих містах…

02.

Фонтан з видом на частину забудови цієї площі… Якось дивно в таку прекрасну погоду в самому центрі великого міста бачити так мало мешканців…

03.

Писали, що найстаріший збережений(?) будинок в Калуші походить з кінця XVIII століття і розташований на Площі Героїв, 22 (мабуть, це він і є)

04.

На краю скверу, який прилягає до Площі Героїв, побачив інформаційну стелу з позначеннями цікавинок в старому місті… Отакої, виявилося, що не про всі цікаві об’єкти я знав (на зворотній стороні стели вся інформація ще й продубльована англійською!), тому почав переписувати собі, в результаті витратив немало часу на це, тому потім і не встиг на плановану маршрутку до Стрия…

05.

Тепер знаю, що і де розташоване, тому вернувся до Площі Героїв і вирішив рухатися до церкви. На стіні кутового будинку на цій площі побачив сонячний годинник – хоч було сонце, але показував щось не так …

06.

Бічна стіна цього ж будинку…

07.

Греко-католицьку церкву св. арх. Михаїла збудовану в 1913 році так просто не побачиш, адже стоїть вона за рядом багатоповерхівок…

08.

Навпроти, через вул.. Ковжуна можна побачити таку от руїну… Виявляється, це – колишня ратуша (початок ХХ ст..), яка згоріла в 2013 році…

09.

Ніколи б не подумав, що це вона… Вигляд з внутрішнього подвір’я…

10.

По сусідству стоїть відремонтована будівля колишнього польського військово-спортивного товариства «Сокіл» (середина ХІХ століття)…

11.

Тепер тут Концертний зал коледжу культури і мистецтв…

12.

Через вул.. Шевченка, біля скверу з пам’ятником Кобзареві, тягнеться до неба шпиль костелу св. Валентина (1844 р.)…

13.

Святиню повернули римо-католикам у 1999 році… Класичний ракурс зі сторони вхідних сходів…

14.

Поруч притягує погляд, на мою думку найгарніша історична громадська будівля в центрі Калуша – колишній Народний Дім (1914 р.)…

15.

16.

Тепер тут Районний будинок культури…

17.

Через вулицю від нього в не дуже примітній будівлі, де зараз є Історико-краєзнавчий музей Калущини, раніше була синагога(?) з 1930-х років…

18.

Якщо рухатися по вул.. Шевченка вниз, до вул.. С. Бандери, то далі по лівій стороні видно таку руїну – згідно схеми тут колись (на початку ХХ ст..) діяв готель-ресторан-казино М. Коломійця…

19.

Поблизу нього, вже на вул.. Бандери, також сто років тому, в цьому будинку була адвокатська контора Т. Коритовського (зараз тут ніби готель)…

20.

Праворуч від нього виразна будівля з ХІХ ст.. давнього повітового суду – тепер музична школа…

21.

З вул.. Бандери повертаю на вул.. Франка… Тут вражає розмахом так звана «червона школа» (бо з цегли), зведена на поч.. ХХ ст…

22.

На іншій стороні цієї ж вулиці міська рада…

23.

Трохи нижче від неї в колишній Цісарсько-королівській пошті (1903 р.) тепер управління СБУ…

24.

На північ від «червоної школи» ще одна покинута будівля (1895 р.) – колись тут розташовувалася римо-католицька плебанія (простіше мешкав ксьондз)…

25.

Звідси повертаю праворуч на вул. Ковжуна і незабаром бачу гарний і стильний будиночок братів Фельчинських (поч.. ХХ ст.)…

26.

Біля Калуського коледжу культури і мистецтв є їдальня – як показує схема тут (або на її місці) був польський студентський гуртожиток від місцевої гімназії…

27.

Можна було ще йти подивитися на старий цвинтар, який видно поблизу, проте щось в мене бажання не було + трохи намочив ноги, тому вернувся назад на Площу Героїв, посидів на лавці, пообідав, насолодився теплими проміннями зимового сонця і поволі пішов на автостанцію… Від центру до неї близько двох кілометрів… Пройшов біля зупинки по вул.. Грушевського, а тоді вирішив повернутися до неї і сфотографувати ось це – хтось спробує відгадати такий ребус? )

28.

Миколаївська церква Московського патріархату…

29.

Недалеко від неї, на повороті в сторону автостанції, стоїть маленька греко-католицька каплиця св.. Андрія (1998 р.)…

30.

Ще трохи і я на станції… Є авто і залізнична… Ну, як для Калуша, то це все ж таки залізничний вокзал…

31.

А ось і автостанція… Для такого великого міста (67 000 людей) це просто… Слів нема …

32.

Тут мені довелося чекати годину до відправлення маршрутки на Львів і ще три години сидіти в кріслі поки не приїхав на Привокзальну у Львові…

Таким побачив Калуш цього дня… Скептикам, які порівнюють це місто виключно з «хімією» і багатоповерхівками, а ще вважають, що «тут нічого нема», принаймні тепер є над чим задуматися )

33.

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

 
 ХУДОЖНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТНИКАХ