Всі були в цьому селищі або принаймні його проїжджали, правда ж? І я тут
був дуже багато раз. От цього разу зробив собі по дорозі паузу і маленьку
приємність – подивитися Куликів повільно і смачно… Правда, вийшло трохи навпаки…
Невеличке селище недалеко від Львова розділене долиною
річки Думниця на більшу північну і меншу південну частини. Але вам, мабуть,
географія не цікава) Часто свій пост розпочинаю фото залізничної станції/вокзалу.
Справді, Куликів має свою станцію. По-перше, через певні обставини я змушений
був їхати сюди зі Львова маршруткою, по-друге, з центру селища до станції 2,7
км., тому йти цю відстань заради однієї фотки було не логічно.
Саме тому першою
фоткою, яка відкриває Куликів, буде не його архітектурний символ, а дещо інше.
Починаємо з півночі – за пару кроків від центру купається у неймовірному
весняному сонці храм святого Дмитра (1721 р.)…
01.
Перед церквою неможливо не спокуситися зафіксувати он цю
фігуру – хто такий пишіть в коментах!
02.
Вид з відстані. Комусь не було чим зайнятися, як лазити
по гребеню даху старої хати, щоб під трафарет зробити даний напис…
03.
Специфічна скульптура – сова, кіт(?) та олень (рятівники
Куликова?) немов на каруселі якійсь… Будете це чудо роздивлятися деякий час,
адже скульптуру встановили просто біля автобусної зупинки на Львів…
04.
В серці Куликова є дві домінанти – одна з них церква
Успіння Пр. Богородиці…
05.
Зблизька на головному фасаді видно тріщину і дати «1902-1954»…
06.
Храм великий, правда зовні не зовсім цікавий навіть в
таку пречудову погоду…
07.
Єдине, на що звернув увагу це – годинники на лівій вежі (звірив
час - не працюють)…
08.
Навпроти даної церкви – міні-скверик, там є дві речі:
перша – білосніжна жінка з дитиною, поруч на камені напис: «Тут буде споруджено
пам’ятник Агаті
Турчинській”…
09.
Друга, яку ледь не пропустив – біля тротуару «Пам’ятник викрадачам люків” – такого ще не бачив…
10.
Біля головного фасаду Народного дому красується погруддя
Богдана Ступки (1941-2012), уродженця Куликова…
11.
З тильного фасаду зовсім випадково бачу двері з таким
написом і таким сміттям перед входом…
12.
Якщо з центру йти на захід, тоді по правій стороні стоїть
стара будівля місцевої школи…
13.
Трохи далі по цій же стороні вулиці збережені приклади давнього
житла…
14.
На центральній площі пам’ятник Шевченку то – святе…
15.
Друга домінанта центру Куликова безперечно – костел св.
Миколая…
16.
Строгі форми оборонного типу, зведений ще в 1538 році…
17.
Дивіться, ось головний фасад святині…
18.
А це – тильний (східний) фасад… Як вам різниця?
19.
Трохи нижче костелу (в напрямку до річки) побачив стару покинуту
будівлю, думаю, мала громадське призначення. Ваша думка?
20.
В південній частині селища при трасі є колишня будівля
старого млина, стіни якої майже повністю завішані рекламою, тому і не ходив її
фотографувати… Так що Куликів це не тільки широко популярна місцева ковбаса, а
ще й трохи подивитися чим селище багате. Бачили самі чим…
21.
Вибирайтеся з дому частіше, Україна чекає на вас!
Сподобався
пост? То поділіться посиланням на своїх сторінках у соцмережах - це мінімальна подяка за працю автора блогу. Дякую!
Немає коментарів:
Дописати коментар