неділя, 11 березня 2018 р.

Жовква

Яким ви уявляєте ідеальне місто? Без автомобільних корків? Безпечним? Щоб все було поруч і одразу? А, і щоб сонце світило 365 днів у році? Ну, тоді Жовква найідеальніша серед ідеальних! ) Хто тут заперечливо хитає головою, зараз я вам покажу і розкажу !..


Знаю, знаю, тут всі скажуть, що були в цьому райцентрі «мільйон і один раз», мовляв, місто як місто, у Венеції, наприклад нааааабагато гарніше і цікавіше…) 
Та давайте від романтики повернемося назад, на грішну львівську землю, з якої ви, як особа без набутого непосильно важкою працею власного автотранспорту, випадково захочете зробити собі приємний культурний сюрприз… Для нетерплячих все починається на автовокзалі «Північний» (вона ж колишня автостанція №2 біля кільця Б.Хмельницького/Липинського), де ви спраглим поглядом шукаєте автобус на якому пише номер 151 «Львів-Жовква» , з радістю пхаєте в спітнілі руки водія шістнадцять гривень і за якихось тридцять п’ять хвилин на крилах вилітаєте з автобусу в передчутті повної душевної гармонії з навколишнім світом… 
Варіант другий, для терплячих мазохістів, для витончених естетів або для тих, хто любить в’язати у транспорті – вперед на залізничний вокзал, сідайте на приміський дизель до Рави-Руської і маєте 1 год. 22 хвилини щоб: виспатися/подумати про своє майбутнє/причепитися до старшої жінки з питанням «Чи вам вистачає пенсії?»/мільйон інших варіантів під монотонне постукування коліс…

Шановне панство, а ще бідні студенти і «середній клас» - «Доброго дня. Вітаємо Вас у Жовкві. Почувайте себе, як вдома, але, будь-ласка, не будьте, як наша річка Свиня )». Якщо театр починається з гардеробу, то Жовква починається з: або залізничної станції або з дуже відомої, просто заворожуючої дерев’яної церкви Пресвятої Тройці (попросіться всередину, зрозумієте про що мова)…
01.

Трохи далі на іншій стороні головної вулиці вражає розмірами храм святих ап. Петра і Павла, який належить не комусь там, а самому московському патріархату!
02.

А поруч скромна церковця св. Лазаря (УАПЦ)…
03.

Круте місто, все тут супер-пупер, але як до цього часу не зняли/не замінили цей вказівник-нагадування на більш сучасний ?
04.

Тут ви не загубитеся, тут не треба питати «Вибачаюся, скажіть як знайти…?», тут все для тих, хто має очі і голову на плечах)
05.

Весняне сонце, весняне небо, весняні запахи в повітрі, весняні жовківські дівчата… Стоп! Я ж приїхав пофоткати архітектуру! Що там далі? О, дивіться який красень – колишній монастир домініканців (на фото ліворуч)…
06.

Пам’ятаю його з обдертими стінами, тепер не до порівняння…
07.

Зараз храм св. Йосафата…
08.

Якщо у вас є звичка розгублено крутити головою по сторонах, то навряд чи ви пропустите план-схему Жовкви, біля якої можна стояти і дивитися, стояти і дивитися, аж поки сонечко не прогріє вас наскрізь )
09.

Давайте відійдемо від ідеальної Жовкви до трохи не зовсім ідеальної – недалечко від колишнього монастиря домініканців, всього-то за 50 метрів бачите біля парку не дуже мальовничу її? Так, це колишня синагога…
10.

Тут видно нічого з часом в позитивну сторону не рухається…
11.

Саме-пресаме серце Жовкви – площа Вічева з такою-от забудовою…
12.

І навіть таким антикваріатом…
13.

Підходьте, читайте, для вас старалися…
14.

Тут рука так і просить робити фотокамерою панорами, але я стримався і просто насолоджувався прекрасним, розуміючи, що ніяка панорама не зможе передати це відчуття де ти і що ти…
14.

Всі знають, що я фанат перспектив? У Жовкві в цьому плані можна отримати фотографічний оргазм )
15.

16.

Там же, як з цих дверей ароматно пахло, м-м-м…
17.

А це що таке збоку велике, біле і приємне для ока?
18.

Ще й намагається грати в піджмурки ховаючись за дахи?
19.

Просто монастир Різдва Христового…
20.

Які ракурси!
21.

Які фото-перспективи!
22.

Найближчий конкурент за масштабами – костел св. Лаврентія…
23.

І з ліхтарями він класний…
24.

І з Глинської брами красень…
25.

І зблизька – «вау»…
26.

І з дуже близька…
27.

Одним словом – з будь-якої сторони )
28.

Все, все, то просто сподобався кадр…)
29.

До комплекту додається масивна вежа-дзвіниця…
30.

Хто наступний в черзі? Ага, місцева ратуша!
31.

Вишукана пані )
32.

Ще й вміє сама на себе заробити – всього за 20 грн. вам запропонують піднятися на її вежу для остаточного кайфу від виду на місто…
33.

На десерт, звичайно, залишив Жовківський замок. Проте почнемо його оглядати трохи не з тієї сторони… Проходимо через Звіринецьку браму…
34.

Бачимо, що взялися за облаштування парку біля замку…
35.

Південний фасад…
36.

Трохи по болоті зайшли за нову вежу і побачили такий вид…
37.

Пишу «ми», бо компанію походеньками біля/по замку склав Роман Карвацький, який фанатіє від цього типу споруд… Ще б трохи і Роман виліз би на галерею, вхід до якої закрили…
38.

Класичний ракурс…
39.

Вхід до замку…
40.

З цього ж місця, якщо підняти голову догори…
41.

Вхід на територію замку платний, ще більш платний вхід в його виставкові зали + за фотографування… Фрагменти замку з різних кінців внутрішнього подвір’я…
42.

43.

Чесно, не прихильник ходити по виставках, але Роман запросив «за компанію», тому ось частина з того, що там всередині…
44.

45.

46.

47.

Прощаємося з замком…
48.

І з яскравою дахівкою на його дахах…
49.

Прощаємося з ідилією, яку буду довго і приємно згадувати… На яку не шкода слів… Яка надихає, закохує, ревнує і прощає… Жовква, «до побачення»! Наступного разу…
50.
P.S. Не мав наміру побачити все відоме і цікаве в Жовкві, тому без сенсу писати, що "А чого ви там не пішли, то не побачили, а про це не написали?!"

P.P.S. Романе, дякую за спільну походеньку містом )

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"
 

Немає коментарів:

Дописати коментар