Як ото буває: їздить собі мандрівник світ за очі, а не знає і не бачив того, що є біля дому. Хіба ж не так? Соромно признатися, але підльвівські Винники я бачив не раз тільки з вікна маршрутки, а по містечку Дубляни взагалі не ступали мої ноги. Тепер не соромно. Помилку виправлено.
До Винників я зібрався в понеділок зранку. Розумієте, що це означає.
Спочатку начекався на Привокзальній 75-го. Потім ледве запхався в напханий і смердючий “Еталон”, в якому 50-ть хв.. до Винників їхав наче король …стоячи на запасному колесі автобуса, яке лежало на задній площадці. В містечко прибув пару хвилин по одинадцятій. Вийшов на першій зупинці на розі Галицької та Шевченка, біля скульптури Богоматері
Традиційно маю з собою схему Винник з позначеними на ній цікавими будівлями. Рухаюся на південь. Зійшовши сходами праворуч кидається у вічі великий новозбудований храм св.. кн.. Володимира і Ольги (УАПЦ)
Йду далі. Бачу на схилі гори, під лісом, польський костел Успіння Пр. Діви Марії 1738-1766. Не пригадую з мандрів, щоб на огорожі біля костелу був колючий дріт. Брама замкнена на замок. Сусідня з костелом територія капітально заросла деревами і кущами…
Якщо пройти ще на південь, то неодмінно побачите при вул..Шевченка останню в цьому районі церкву – Воскресіння Господнього 1842 (УГКЦ), яку знімав проти сонця
Вернувся назад на центральну вул..Галицьку. Через контрове освітлення традиційної панорами Винник зі спуску в місто не буде. Ось у цій старій хатині зараз відділення зв’язку (на задньому плані старий житловий будинок)
Тепер мій шлях на схід. Центр Винник
По правій стороні вулиці яскравими кольорами приваблює місцевий краєзнавчий музей
А по лівій стороні (нагадую, що рухаюся до виїзду з міста) не можливо не зауважити хіба наймоднішу будівлю на центральній вулиці Винник – ресторацію “Василина”
Ще далі, по тій же стороні невелика, але зі маком об лаштована будівля ресторан-кафе-продукти “Гетьман”
Ну і кінцева точка мого короткого винниківського маршруту-ознайомлення – церква Різдва св.. Івана Хрестителя
По Винниках я походив трохи більше години. Тепер хочу до містечка Дубляни. Думав доїхати до центру Львова, потім пересісти на дублянську. Аж тут побачив що 36а їде на Галицьке перехрестя. Попрощався з Винниками. Через 50 хв. вже на Галицькому перехресті. Прикинув, що можна пройтися в Дубляни пішки, а заодно зупинитися в під львівському селі Малехів. До речі, в цьому селі, напроти буд. “Просвіта” установили велике синьо-жовте знамено – ніде по селах не бачив такого розміру національного прапора. Підійшов до костела св.. арх.. Михайла 1770-і рр.. Простенька будівля…
На подвір’ї цікава карликова скульптура
Перейшов через залізницю і потрапив на цвинтар. Тут увагу звертає сімейна каплиця
Ще трохи пішки трасою і бачу поворот на Дубляни. До них близенько. Першим подорожнього зустрічає новий корпус Львівського національного аграрного університету. Йду далі в напрямку центру Дублян. Спочатку повернув ліворуч до колишнього костелу з 1885-1890 рр., а тепер церкви Успіння (УАПЦ)
А трохи в глибині від дороги знаходиться найцікавіше в містечку – комплекс будівель колишньої вищої сільськогосподарської школи (1856). Є два корпуси. Класичний ракурс на південний корпус
Між південним та північним корусами, трохи далі від них поставили сучасну каплицю
Вид на північний корпус. З тильного фасаду. Зовсім не ремонтованого
Парадний фасад має зовсім інший, приємний вигляд (титульне фото - вид на цей фасад зі сторони вулиці)
Симпатична вежа з годинником (який навічно зупинився) над головним входом
Стара будівля (з 1890 року) у центрі Дублян
Поблизу неї, при дорозі сподобався ракурс на оцей ряд віконечок також старої будівлі
Якшо пройти далі вулицею на захід, то по правій стороні побачите вузьку асфальтовану вуличку, якою я спустився в долину, до ставків. На протилежному березі біля вулиці стоїть мурована греко-католицька церква Успіння 1912 р. збудована за проектом відомого архітекта Василя Нагірного
Від церкви я вернувся назад до центру, сів на 111-ту і за сорок хвилин вийшов на Привокзальній…
Підсумок: Щось мене Винники не вразили… Місто не мале, але чогось цікавого я там не побачив (можливо, що не знав). Е, ні. Таки вразили. Виглядом комунальної поліклініки в центрі. Подібна до палацу олігарха:) Дубляни хоч і менші, проте зацікавлять туриста старими корпусами колишньої сільськогосподарської школи. Єдине що в Дублянах не сподобалося це – хащі в центрі містечка…
Час у дорозі: зі Львова>до Львова – 5 год. 15 хв.
Бюджет на дорогу: маршрутки по Львову 2+2+2+2+2=10 грн.
Дякую за легку прогульку погожим літнім днем.
ВідповістиВидалитиhttps://www.facebook.com/groups/1632859893669593/?multi_permalinks=2192269274395316%2C2192173874404856%2C2192173491071561%2C2191755614446682%2C2189796374642606¬if_id=1542174101813604¬if_t=group_activity
ВідповістиВидалити