Тисів

Або як я вирішив відкрити для свого сайту північно-західну Долинщину і в результаті без підготовки пройшов 20 км., але до кінця план не виконав. Давайте знайомитися з Тисовом

Починався четверговий день прозаїчно – прибуття швидким трускавецьким лоу-костом до Стрия, вже звична швидка пересадка на довжелезний автобус Самбір – Франківськ і доїзд до Болехова.

Дивіться Архів газети "Експрес" з 1997 року !

До речі, мій канал на YouTube !

Якщо я вже тут, піду зафоткаю колишню синагогу в центрі міста

В радянський час її перетворили на «Клуб шкіряників» (напис на фасаді)

Потім мене чакав трьохкілометровий підйом на Довжку (Довжанку) – це південний район Болехова де збереглася деревяна церква (пізніше виставлю на «Деревяні церкви Галичини». Звідти вернувся назад в центр Болехова. З погодою не дуже – висить туман, температура близько нуля, добре, що нема вітру… В Болехові на повороті до Козаківки (біля блакитного кольору «Укртелекому») побачив зеленого кольору бус (Мерседес типу «буда»). Питаю якоїсь жінки куди цей бус – каже до Тисова. Я так подумав, що часу в мене багато і якщо я зекономлю його їдучи бусом, тоді занадто швидко вернуся до Болехова, в якому мене особливо нічого вже не цікавить. Вирішив йти пішки (наперед скажу, що це була найбільша тактична помилка в цей день!). З центру Болехова до центру Тисова рахував – вийшло 7 км. Болехів тягнеться вздовж дороги до Тисова досить довго. Зелений бус якраз обігнав мене в кінці Болехова. Він закінчується якраз перед горою, яка нависає над дорогою. Навіть скельний виступ побачив…

А ось над дорогою нависають дві величезні труби – міжнародний магістральний газопровід…

Подібно на дві гігантські анаконди, які паралельно виповзають десь з хащів і врізаються в гору

Далі при дорозі побачив памятний хрест обсаджений деревами. Пише «1990» - думаю, це рік відновлення…

Вдалині показався Тисів (до речі, до мене тут була Блека)… Наперед скажу: якщо ви називаєте Тисів селом, то або тут ніколи не були/не ходили/не дивилися або для вас нема різниці між селом і селищем. Для себе я називаю Тисів селищем тому, що: воно реально велике, має два окремих немалих присілка (про них далі), тут є всі (або майже всі) соціально-культурні об’єкти, аж чотири церкви і т.д. Так ось, сам Тисів знаходиться на правому березі річки Сукіль. А на лівому березі є Яньків (той, що навпроти центру села і далі в гори) і Пирчів – його околиці якраз видно праворуч при в’їзді до села

Також перед початком Тисова, при дорозі в 2012 р. встановили хрест «Жертвам Голодомору на Східній Україні 1932-1933 рр. УАПЦ с. Тисів. 3 липня 1933 р.»

Я був реально здивований, коли побачив на краю Пирчева …будівлю костелу! Ага, тепер прочитав, що це - нова протестантська церква!

Тисів і зупинка

Переходжу міст через гірську Сукіль. Вид проти течії. Річка поки-що «спить»

За пару метрів кинувся у вічі цей будинок – перша асоціація, що тут живе особа духовного сану… Це просто моя думкаJ

Ще трохи і – я в центрі Тисова. Перша справа – піти зафоткати деревяну церкву, яка стоїть біля нового мурованого храму

Моя реклама

Про стару тисівську церкву і ще 470(!) її стародавніх сестер на Прикарпатті дивіться і читайте в крутому виданні, яке легко замовити тут!

Позаду нього – «П»-подібна місцева школа

Навпроти церкви, ближче дороги, поставили бюст жінці. Якщо б перед поїздкою я не прочитав, що так увіковічнили Соломію Крушельницьку – нізащо б не здогадався хто це  такий! (підпису на постаменті нема)

Цю яскраву серед навколишньої сірості картину я не зміг не зафоткати. Думаєте, це будівля дитсадка? Ага-ага, вгадуйте далі J Не вгадали! Це – стіна крамниці в центрі Тисова. Чудовий маркетинговий хід  направлений на наймолодших покупцівJ

Збоку розташований хрест зроблений «В пам'ять Січовим Стрільцям від парафіян с. Тисова в 1990 р.»

Навпроти – місцевий будинок культури з бібліотекою (руїна поруч – то, мабуть, стара будівля Просвіти)

Між деревами памятник воїнам які загинули у другій світовій війні. Зірочку на вершині замінили хрестиком

Навпроти церкви починається дорога, яка веде в сторону дитсадка. Біля нього міст через Сукіль до присілку Яньків

З моста ліворуч, на високому березі видно церкву св. Миколи. В інтернеті читав, що давніше на її місці стояла деревяна каплиця з ХІХ ст, яку знищила радянська влада, а в 1995 р. звели нову церкву

Повернувся назад на дорогу. Біля неї стоїть новозбудована каплиця (назва?)

Рухаюся дорогою далі. Один з прикладів старої господарської споруди

На багатьох воротах житлових обійсть в Тисові та інших селах бачив оберіг – хрестик, прикрашений всілякими «позолотками». Очевидно, такий захист працює…

Я мав намір дістатися ще двох церков – у селах Бубнище і Поляниця, але не розрахував час і зусилля… Бубнище відпало… Наступного разу трохи розповім про село Поляницю і «бренд Довбуша».

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

 
 ХУДОЖНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТНИКАХ