середа, 1 лютого 2017 р.

Микулинці


Власна лінь переможена – після майже двох місяців сидіння на місці, після щонайменше трьох планованих виїздів, які я проспав, дивом зміг в останній день першого місяця нового року вирватися з теплого дому до холодної Тернопільщини…


Чому цьогорічний сезон поїздок, як і минулорічний, починаю з Тернопільської області? Все просто – туди легко і дешево доїхати/вернутися. Чому саме Микулинці? Також просто – там був один і єдиний раз ще 14 вересня 2004 року, отже, спробую освіжити призабуте… А відоме "Микулинецьке пиво" мене не цікавить ))
Я добре знав, що чекає похмура і не приємна погода, тому налаштовувався на щось приємне… Восьма ранку, головний львівський залізничний… З досвіду пам’ятаю, щоб зайняти зручне місце біля вікна обличчям в напрямку руху тернопільської електрички, потрібно приходити завчасно до її відправлення (добре, що вона приїжджає з якогось рейсу і чекає на пероні). Через три години і десять хвилин виходжу з нагрітого другого вагону… Відразу відчуваю, що в Тернополі більш холодніше, аніж у Львові… Виявилося, що при температурі -5 градусів вологість тут просто зашкалювала, таке відчуття, що надворі -15 ! 


Я вперше йду до автостанції №2, звідки відправляються маршрутки в сторону Микулинець. Запам’ятав схему як йти, тому швидким кроком намагаюся оминати на вузьких тернопільських тротуарах численних перехожих… Рухаюся вниз по вул. Шептицького… Таке враження, що потрапив до якогось китайського Шанхаю – безкінечні торгові ряди попри вулицю, продавці з покупцями + пішоходи – доводиться між тим всім якось протискатися, іноді йти по дорозі… Автостанції щось не бачу… Вже думав запитати місцевих чи правильно йду, аж тут раз – ось і вона! Автостанція має в інтернеті онлайн-табло відправлення, тому знав, що в цей час на Микулинці є маршрутки… Касир продала квиток на теребовлянську маршрутку, але порадила бігти сідати на маршрутку до Різдвян, яка ось-ось мала відправлятися. Сідаю в напів-порожній бус «Мерседес» і уважно по дорозі спостерігаю де ми їдемо. Врешті через пів години виходжу біля старої автостанції в Микулинцях, біля ось цього перехрестя
01.

А, дивіться, Микулиці поділені річкою Серет на північну і південну частини. Все, що вас може зацікавити є в північній частині. На годиннику без десяти хвилин перша дня, тому не поспішаючи йду дивитися спершу колишній Палац графів Реїв XVIII ст. До слова, Микулинці позиціонують себе , як «туристичне» селище, тому біля чотирьох найбільш відвідуваних туристами об’єктів стоять інформаційні дошки…
02.

Зараз тут діє «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня». Давній палац так собі, може бути…
03.

Моя реклама
http://decerkva.org.ua/book.html

Ви думаєте, що вона вам не цікава? Це так, поки не тримаєте її в руках) Прочитайте більше..

Чотири неголених накачаних мужика з кубиками пресу і похмуро-зосередженим поглядом – єдине, на чому зупиняється погляд (ха, особливо у жіночок) на парадному фасаді…
04.

А це вже фасад з протилежної сторони колишнього палацу, зі сторони парку…
05.

Ідеальна гармонія пропорцій, елементів фасаду і пластикових вікон )
06.

Періодично з великим здивуванням на мене через вікна дивилися працівниці лікарні – що ж цей дивак в таку погоду тут забув? )
Після фотографування палацу, йду від нього на північ, до, на мою думку, найбільшої і найцікавішої атракції в Микулинцях…
07.

Здоровенний бароковий костел видно ще на під’їзді до Микулинець… Навіть в таку депресивну погоду він справляє враження…
08.

Колись поляки не шкодували фінансів і ресурсів, щоб навіть через сотні років глядачі могли оцінити їх старання…
09.

Верхня частина костелу… Мабуть з цього балкончика відкривається чудовий краєвид…
10.

Гарна перспектива, чи не так?
11.

В нішах на головному фасаді стоять скульптури на релігійну тематику…
12.

13.

Вигляд з тильної сторони… Тут також вражає масштабом…
14.

Звичайно, костел зовні не зовсім в доброму стані, проте навіть такий він не може не зачаровувати (а що казати за сонячної погоди!)…
15.

Біля костелу є ось що
16.

Немалий за розмірами колишній цвинтар, на якому все ще збереглося багато надгробків…
17.

Нафотографувавши костел, я так змерз в руки, деякий час було важко згинати пальці… Зі східної сторони від колишнього палацу стоїть Микулинецький замок XVI-XVIII ст. Бачите, пише, що в Микулинцях є навіть туристичний маршрут, в який входять 5 найцікавіших об’єктів
18.

Біля головного входу до замку, як і на всіх зовнішніх стінах по його периметру висять такі чи подібні за змістом таблиці…
19.

Хто не знав – у цьому замку живуть люди, за дерев’яними воротами є прив’язаний пес, який почувши чужинця вже здалеку починає гавкати )
20.

Ліва кутова вежа з написом «Небезпечно»…
21.

Бійниця у товстих мурах…
22.

Починаю обходити замок з лівої (північної) сторони…
23.

Обернувся назад…
24.

В нижній частині фото видно, що частково замурували прохід…
25.

На мурах можна побачити дерева…
26.

Панорама замкових стін з північно-західної сторони…
27.

А це вже вид з іншого, протилежного входу до замку… Також попередження не заходити на територію…
28.

Ось тут бачите як підмурували (укріпили) частину стіни…
29.

Поблизу чути шум води… Так розумію, що це вихід каналізації з теперішньої лікарні (принаймні з цієї сторони безперервно вниз тече вода)…
30.

Типовий попсовий класичний вид Микулинецького замку з найкращого ракурсу…
31.

Пора прощатися з цією руїною, яка, звичайно, ще простоїть невизначену кількість років, але чи її хоч трохи відновлять, це – питання…
32.

Від замку можна спуститися вуличками і вийти до мосту, та я вирішив йти знову до перехрестя, на якому вийшов з маршрутки, і потім рухатися вниз, до центру Микулинець. Відчуваю, що через мокрі ноги і невдало підібраний одяг мені стає все холодніше, тому єдиний шанс зігрітися – швидко йти пішки. Забрукована дорога змійкою біжить в долину… На протилежному схилі видно забудову селища… Дивлюся на все це і розумію, що десь подібне вже бачив… Але де? Ну, точно, дуже подібно до …містечка Бібрка (коли спускатися до нього зі сторони Львова)…
Міст через Стрипу… Тризуб, синьо-жовта огорожа мосту, синьо-жовтий прапор на стовпі…
33.

…і зупинка в центрі Микулинець в таких же кольорах мають твердо переконати приїжджих в неабиякому патріотизмі мешканців селища )
34.

Сама річка, темна і бездонна, робить тут повороти…
35.

Дорогою до центру по лівій стороні вишикувались одноповерхові будиночки з «тарілками» на стінах…
36.

Микулинці, самий центр, універмаг «Дружба»…
37.

Трохи далі видно невеличку вежу на куті теперішнього Будинку культури…
38.

В серці Микулинець Шевченко – господар! )
39.

Тут є дві церкви і в обидвох свято на Пресв. Тройці… Спочатку трохи в глибині від головної вулиці видно греко-католицьку церкву (фото зроблено з протилежної сторони)…
40.

…а трохи далі по тій самій вулиці стоїть православна…
41.

Єдине, до чого не дійшов це – фігура святого Флоріана… Чи то через погоду, чи то через те, що не виспався, чи просто хотілося вже десь зупинитися в теплому місці, вирішив їхати назад до Тернополя… На зупинці в Микулинцях висить розклад руху маршруток…
42.

Наскільки він актуальний я сам пересвідчився, чекаючи на зупинці пів години (з 14.10 до 14.40), при тому, що за цей час до Тернополя мали б проїхати два автобуси…
Та нічого, приїхав до обласного центру десять хвилин по третій годині дня, маючи час до зворотньої електрички пішов собі на Театральний майдан, вперше побачив тут ковзанку )
43.

Традиційно перевірив як там Тернопільський став…) Зрозуміло, замерз, по льоді ходять люди на інший берег, сидять фанати-рибалки, а так, то на набережній де-не-де бачив перехожих…
44.

По четвертій годині я з іншими пасажирами вже чекаємо на львівську електричку, встигаю в числі перших зайти до нагрітого вагону, зайняти вигідне місце і всю тригодинну дорогу до Львова грітися немов налисник на сковорідці ))  

Практична інформація (станом на 31. 01. 2017)

До Микулинець:

-Електричка Львів (8.42) -Тернопіль (11.53) – повний квиток 23 грн. З залізничного вокзалу до автостанції №2 приблизно 1,6 км., пішки хвилин 20. Маршрутка з Тернополя (автостанція №2, на куті вулиць Шептицького-Білогірська, за Центральним ринком) до Микулинець коштує – 12-13 грн. у водія, майже 14 грн. в касі. Час в дорозі – 30 хв.

З Микулинець:

-Маршрутки можуть їхати на так часто, як є в розкладі. Час в дорозі і вартість – аналогічно, як з обласного центру. Електричка Тернопіль (16.35) – Львів (19.30), повний квиток як до Тернополя, 23 грн.

Варто спробувати поєднати виїзд до Микулинець разом з містом Теребовля…

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

Немає коментарів:

Дописати коментар