На
карті позначені місця, в яких я був протягом 2011-2018 років і з яких є
щонайменше одне фото. Насправді було відвідано набагато більше місць західної
України, та, на жаль, фото з них не збереглися(
Тривалий час я збирався відвідати
південну Дрогобиччину, щоб зафіксувати останні декілька дерев'яних церков. У
четвер, 12 травня 2011 року, такипоїхав.
Три
райони області, більше десяти сіл, майже 100 км. ровером… (ПОСТ 2011 року!!!)
Яким ви уявляєте ідеальне місто? Без автомобільних корків? Безпечним? Щоб
все було поруч і одразу? А, і щоб сонце світило 365 днів у році? Ну, тоді
Жовква найідеальніша серед ідеальних! ) Хто тут заперечливо хитає головою,
зараз я вам покажу і розкажу !..
«Їдеш до Калуша? Ти що, зовсім ненормальний?», - це середньостатистична
реакція від людей, які, мабуть, вивчили це велике місто вздовж і впоперек. Для
мене антиреклама це навіть краще аніж просто реклама, тому вирішив одного дня
відвідати місто хіміків, де ще ні разу до цього не був…
Тут я вперше і востаннє був далекого 2004 року. З того часу трохи пам’ятав зарослий хащами,
покинутий замок… Як тепер виглядає це невеличке містечко, що тут є, давайте подивимось
разом (хто тут не був)…
Це рукотворне диво, яке давно занесли до «Книги рекордів України», я вже
бачив тричі: вперше у 2012 році, потім у 2015 і 2016 роках. Так вийшло, що
приїхавши з іншого місця до Тернополя, в мене залишалося аж 3 години до
львівської електрички, тому подумав, чому б ще раз не зробити собі приємне – черговий
раз подивитися на цю красу…
Ну що, народ, після попереднього поста очікували, що я маршруткою зі
Збаража поїду до екзотичної Індії чи Папуа Нової Гвінеї ? А потрапив у
Вишнівець, хіба ж не справжній молодець ? Дивимось…