Ну що ж, все зійшлося в одному: два місяці ніде
не їздив + другий день Великодніх свят + сонячна погода = маю вирватися з дому
на велосипеді і бажано десь недалеко… Нічого кращого в голову не прийшло, як
зганяти до мальовничого Івано-Франкового… Згадуємо разом зі мною що там є…
Перед виїздом я швидко накидав собі
цікаві для фотографування об’єкти, взяв мінімально необхідні речі в наплічник і десь в
обід виїхав на трасу в сторону Яворова… В Підрясному прямо по курсу бачу на
горизонті крутять педалі якісь двоє… До цього я мав намір їхати в спокійному
темпі, але швидко змінив план – натиснув на педалі і через невеликий проміжок
часу захеканий все ж наздогнав велосипедистів… То були два старших чоловіки,
видно, що їхали не в найближче село (принаймні чомусь так подумав)… Той, що
ззаду, крутив педалі гірського «Трек’у”, той, що попереду – їхав на якомусь дорожно-туристичному…
Я «сів» тому, що на гірському ровері «на коло» і трохи їхав собі за ним,
причому чоловік навіть не почув що за ним хтось є… Врешті вирішив їх обганяти,
бо щось темп крутіння цих чоловіків мені не підходив… Обганяю того останнього,
вітаюся… Чоловік, звичайно, здивований… Питаю, де їдуть. Той каже, що на якесь
озеро десь на північ від Янова… Так ми їхали з тим чоловіком паралельно, він
мені щось там розказував поки не почалося Івано-Франкове, де ці двоє звернули в
якийсь шинок «на пиво»…
До речі, мій новий канал на YouTube !
Перед поїздкою випадково на карті
побачив, що біля траси при в’їзді до цього селища є поховання вояків з Першої
світової війни. Скільки раз їздив тою дорогою, але цього не бачив… Коли нема
листя на деревах, тоді цей цвинтар справді видно на пагорбі по ліву сторону
траси (якщо їхати зі Львова), навпроти останнього повороту перед Івано-Франковим…
Після цього повороту, коли по лівій стороні траси закінчиться захисний
відбійник, відразу за ним буде починатися польова дорога, яка йде паралельно
трасі, але тепер в сторону Львова… Вона приведе до ось цього місця…
01.
Пам’ятна таблиця німецькою,
українською і угорською мовами…
02.
Моя реклама
Краще один раз потримати її в руках, аніж сто раз прочитати про неї) Чому так?
Якщо підніметеся сходами на пагорб, побачите таку картину…
Краще один раз потримати її в руках, аніж сто раз прочитати про неї) Чому так?
Якщо підніметеся сходами на пагорб, побачите таку картину…
03.
В кінці цього символічного цвинтаря
такий от постамент…
04.
…на якому є символічний військовий
шолом з гербом на ньому…
05.
А це вид в сторону входу на
меморіальний комплекс… Я нарахував 32 кам’яні хрести + 3 дерев’яні…
06.
Отакий звідси вид на долину Верещиці
і східну частину Івано-Франкового…
07.
Так, незабаром з траси на великому і
небезпечному перехресті повертаю праворуч в сторону Жовкви… Ліворуч у
величезному дзеркалі Янівського ставу повільно пливуть невеличкі хмаринки…
08.
На березі цього моря часто пише «Ловити
рибу заборонено!», тому риба тут нікого особливо не боїться…
09.
Трохи далі при дорозі по правій
стороні знак нагадує що я майже на місці…
10.
Ліворуч входу на територію
адміністрації заповідника «Розточчя» пам’ятний хрест патріотам України, “які
були замордовані більшовицькими окупантами на Янівських теренах в 1944-1953
роках»
11.
Бачу якісь люди вийшли з автомобіля
і зайшли через вхідну браму, то я також зайшов після них… Біля вхідної алеї
відразу інформаційна таблиця, щоб туристи знали…
12.
В кінці алеї, по лівій стороні
побачите такий от вольєр з пернатими…
13.
Ви подивіться на цей хижий погляд,
його дзьоб і гострющі кігті… Таких у цій клітці живе двоє… Якщо таке можна
назвати життям…
14.
О, якщо не помиляюсь, тут цесарки…
15.
Що це за чудо не пригадую…Можливо,
якийсь вид фазанів…
16.
Голуб гріється на весняному сонечку…
17.
А оце найбільш яскравий представник
з тих, хто є в клітках… Неймовірно кольоровий фазан ніби щойно з картини якоїсь…
18.
Мабуть, також фазан, але вже менш живописного
забарвлення…
19.
По правій стороні від алеї в
просторому вольєрі живе родина оленів… Одна з них сміливо підходила до
відвідувачів…
20.
Інші двоє лежали біля годівниці…
21.
Чомусь трохи шкода тих птахів і
звірів… Вернувся назад до перехрестя з трасою… Біля нього новозбудована дерев’яна
церква Зіслання Святого Духа…
22.
На прицерковній території пам’ятна
стела “полеглим за волю України»…
23.
Поблизу ось так сушать дрова…
24.
Перетинаю трасу і їду дорогою в
сторону села Великополе… Дуже хотів побачити колишню залізничну станцію «Янів»…
Пам’ятаю,
колись ще в 1990-і роки ще існувала колія, яка вела зі Львова до Янова, тепер
від неї навіть сліду не залишилося… Якби я
не подивився на карті де ж була ця станція, то самому навряд чи легко тепер її впізнати…
Наприклад, так вона виглядає зі сторони центральної частини Янова (тобто зі
сторони, протилежної до колії)…
25.
А оце вигляд зі сторони колії… В будівлі
живуть люди і тільки дві речі можуть нагадати про колишню станцію: перша – це галерея
на дерев’яних опорах (ліва частина будинку)…
26.
Друга – ледве помітний на стіні напис
станції «Янів»…
27.
Вид на центр Івано-Франкового зі
сторони стадіону…
28.
Погруддя Шевченка, біля постаменту
якому є ніби дві «позолочені» книги чи щось подібне…
29.
Наближаюся до центру селища… Низька
забудова, вікна виходять на трасу… Жити тут мабуть не сумно… Янову давно бракує
об’їзної
дороги, бо тут переходити трасу реально небезпечно, зважаючи на якій швидкості ганяють автівки…
30.
Досить виразний «Старий Янів»…
31.
Ну що, приїхав до самого серця
селища… Жовто-біла будівля з дерев’яним коником перед нею це –
місцеве художнє училище…
32.
Поблизу нього погруддя Франку…
33.
Поруч – акцент в центрі Янова – храм
святого Володимира, на ліхтарі центрального купола якого встановили веб-камеру,
яка рухається по заданій траєкторії…
34.
На подвір’ї
храму символічна писанка…
35.
Площа Ринок на якій є де поганяти
роллерам і скейтбордистам…
36.
Будівля селищної ради з електронним
таблом на стіні…
37.
Ліворуч вхідних дверей пам’ятний
горильєф засновнику тоді ще Залісся Яну
Свошовському…
38.
Відразу за поворотом траси церква
Вознесіння Господнього…
39.
Пам’ятна таблиця і одна з двох
скульптур, які є біля входу до церкви…
40.
На подвір’ї
побачите восьмибічну каплицю…
41.
Ну і останній об’єкт
мого експрес-маршруту – римо-католицький
костел Пресвятої Трійці…
42.
Перед його дзвіницею усміхнений Папа
Іван Павло ІІ з його незабутнім гаслом «Не бійтеся!»
43.
Таким я побачив старовинний і
безперечно мальовничий Янів… Ага, мало не забув: десь читав, що в Янові ще є
невеликий приватний музей старовинної стрілецької зброї (ніби за адресою вул.
Зелена, 23), але я про нього згадав, коли вже їхав додому…
Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!
Немає коментарів:
Дописати коментар