В колишньому селі на захід від Львова (тепер
частина Залізничного р-ну Львова) я уперше. У справах. А як уперше, то їду з
фотоапаратом.
Рухаюся ровером не зі Львова, а зі
сторони кільцевої дороги Львова.
Звичайно, Білогорща відома більшості, як місце, в якому в 1950 р. в бою з НКВДистами загинув РОМАН ШУХЕВИЧ (Тарас Чупринка) - генерал-хорунжий, головний командир УПА. Минулоріч (у 2010 р.) з нагоди 60-ї річниці з його смерті провели віче і урочисту Службу Божу біля його пам'ятника. Також в селі є його музей, до якого я просто не доїхав. Одним словом, постать Шухевича для Білогорщі є своєрідною візитівкою...
Звичайно, Білогорща відома більшості, як місце, в якому в 1950 р. в бою з НКВДистами загинув РОМАН ШУХЕВИЧ (Тарас Чупринка) - генерал-хорунжий, головний командир УПА. Минулоріч (у 2010 р.) з нагоди 60-ї річниці з його смерті провели віче і урочисту Службу Божу біля його пам'ятника. Також в селі є його музей, до якого я просто не доїхав. Одним словом, постать Шухевича для Білогорщі є своєрідною візитівкою...
До речі, мій новий канал на YouTube !
Взагалі найбільші громадські будівлі в колишньому селі - дві церкви. Спочатку про церкву Різдва Пр. Богородиці, яка стоїть першою при дорозі (якщо їхати зі Львова). Насправді ця святиня - колишня філіальна римо-католицька каплиця (до останньої війни в селі практично усе населення становили поляки) збудована у 1911-1913 рр., посвячена 13 червня 1919 р. під титулом Святого Антонія з Падуї, відновлена і розбудована у 1937 р.
Того ж року римо-католики Білогорщі відділилися від матірної парафії в селі Зимна Вода, та утворили самостійну парафію. Після незалежності України храм отримала в користування православна громада села. Колишній шпиль на вежі замінили на непропорційну до будівлі баню, також набудували невеликі бані внизу спільного даху. Якщо б не ці надбудови, святиня сприймалася б набагато приємніше. До речі, зафіксувати її не легко, бо стоїть на маленькій ділянці (збоку дерева і житлова забудова).
Взагалі найбільші громадські будівлі в колишньому селі - дві церкви. Спочатку про церкву Різдва Пр. Богородиці, яка стоїть першою при дорозі (якщо їхати зі Львова). Насправді ця святиня - колишня філіальна римо-католицька каплиця (до останньої війни в селі практично усе населення становили поляки) збудована у 1911-1913 рр., посвячена 13 червня 1919 р. під титулом Святого Антонія з Падуї, відновлена і розбудована у 1937 р.
Того ж року римо-католики Білогорщі відділилися від матірної парафії в селі Зимна Вода, та утворили самостійну парафію. Після незалежності України храм отримала в користування православна громада села. Колишній шпиль на вежі замінили на непропорційну до будівлі баню, також набудували невеликі бані внизу спільного даху. Якщо б не ці надбудови, святиня сприймалася б набагато приємніше. До речі, зафіксувати її не легко, бо стоїть на маленькій ділянці (збоку дерева і житлова забудова).
01.
Греко-католицька громада Білогорщі
спочатку збудувала тимчасову каплицю недалеко від цвинтаря...
02.
...а пізніше побудувала симпатичну зовні
церкву св. Анни
03.
Єдине, що в ній не зовсім сприймається -
це завершення будівлі …
04.
Ось такою
я побачив західну частину Білогорщі першого разу...
Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!
Немає коментарів:
Дописати коментар