Микулинці

Власна лінь переможена – після майже двох місяців сидіння на місці, після щонайменше трьох планованих виїздів, які я проспав, дивом зміг в останній день першого місяця нового року вирватися з теплого дому до холодної Тернопільщини…

Чому цьогорічний сезон поїздок, як і минулорічний, починаю з Тернопільської області? Все просто – туди легко і дешево доїхати/вернутися. Чому саме Микулинці? Також просто – там був один і єдиний раз ще 14 вересня 2004 року, отже, спробую освіжити призабуте… А відоме "Микулинецьке пиво" мене не цікавить ))

Я добре знав, що чекає похмура і не приємна погода, тому налаштовувався на щось приємне… Восьма ранку, головний львівський залізничний… З досвіду пам’ятаю, щоб зайняти зручне місце біля вікна обличчям в напрямку руху тернопільської електрички, потрібно приходити завчасно до її відправлення (добре, що вона приїжджає з якогось рейсу і чекає на пероні). Через три години і десять хвилин виходжу з нагрітого другого вагону… Відразу відчуваю, що в Тернополі більш холодніше, аніж у Львові… Виявилося, що при температурі -5 градусів вологість тут просто зашкалювала, таке відчуття, що надворі -15 ! 

До речі, мій новий канал на YouTube !

Я вперше йду до автостанції №2, звідки відправляються маршрутки в сторону Микулинець. Запам’ятав схему як йти, тому швидким кроком намагаюся оминати на вузьких тернопільських тротуарах численних перехожих… Рухаюся вниз по вул. Шептицького… Таке враження, що потрапив до якогось китайського Шанхаю – безкінечні торгові ряди попри вулицю, продавці з покупцями + пішоходи – доводиться між тим всім якось протискатися, іноді йти по дорозі… Автостанції щось не бачу… Вже думав запитати місцевих чи правильно йду, аж тут раз – ось і вона! Автостанція має в інтернеті онлайн-табло відправлення, тому знав, що в цей час на Микулинці є маршрутки… Касир продала квиток на теребовлянську маршрутку, але порадила бігти сідати на маршрутку до Різдвян, яка ось-ось мала відправлятися. Сідаю в напів-порожній бус «Мерседес» і уважно по дорозі спостерігаю де ми їдемо. Врешті через пів години виходжу біля старої автостанції в Микулинцях, біля ось цього перехрестя

01.

А, дивіться, Микулиці поділені річкою Серет на північну і південну частини. Все, що вас може зацікавити є в північній частині. На годиннику без десяти хвилин перша дня, тому не поспішаючи йду дивитися спершу колишній Палац графів Реїв XVIII ст. До слова, Микулинці позиціонують себе , як «туристичне» селище, тому біля чотирьох найбільш відвідуваних туристами об’єктів стоять інформаційні дошки…

02.

Зараз тут діє «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня». Давній палац так собі, може бути…

03.

Моя реклама

Ви думаєте, що вона вам не цікава? Це так, поки не тримаєте її в руках) Прочитайте більше..

Чотири неголених накачаних мужика з кубиками пресу і похмуро-зосередженим поглядом – єдине, на чому зупиняється погляд (ха, особливо у жіночок) на парадному фасаді…

04.

А це вже фасад з протилежної сторони колишнього палацу, зі сторони парку…

05.

Ідеальна гармонія пропорцій, елементів фасаду і пластикових вікон )

06.

Періодично з великим здивуванням на мене через вікна дивилися працівниці лікарні – що ж цей дивак в таку погоду тут забув? )

Після фотографування палацу, йду від нього на північ, до, на мою думку, найбільшої і найцікавішої атракції в Микулинцях…

07.

Здоровенний бароковий костел видно ще на під’їзді до Микулинець… Навіть в таку депресивну погоду він справляє враження…

08.

Колись поляки не шкодували фінансів і ресурсів, щоб навіть через сотні років глядачі могли оцінити їх старання…

09.

Верхня частина костелу… Мабуть з цього балкончика відкривається чудовий краєвид…

10.

Гарна перспектива, чи не так?

11.

В нішах на головному фасаді стоять скульптури на релігійну тематику…

12.

13.

Вигляд з тильної сторони… Тут також вражає масштабом…

14.

Звичайно, костел зовні не зовсім в доброму стані, проте навіть такий він не може не зачаровувати (а що казати за сонячної погоди!)…

15.

Біля костелу є ось що

16.

Немалий за розмірами колишній цвинтар, на якому все ще збереглося багато надгробків…

17.

Нафотографувавши костел, я так змерз в руки, деякий час було важко згинати пальці… Зі східної сторони від колишнього палацу стоїть Микулинецький замок XVI-XVIII ст. Бачите, пише, що в Микулинцях є навіть туристичний маршрут, в який входять 5 найцікавіших об’єктів…

18.

Біля головного входу до замку, як і на всіх зовнішніх стінах по його периметру висять такі чи подібні за змістом таблиці…

19.

Хто не знав – у цьому замку живуть люди, за дерев’яними воротами є прив’язаний пес, який почувши чужинця вже здалеку починає гавкати )

20.

Ліва кутова вежа з написом «Небезпечно»…

21.

Бійниця у товстих мурах…

22.

Починаю обходити замок з лівої (північної) сторони…

23.

Обернувся назад…

24.

В нижній частині фото видно, що частково замурували прохід…

25.

На мурах можна побачити дерева…

26.

Панорама замкових стін з північно-західної сторони…

27.

А це вже вид з іншого, протилежного входу до замку… Також попередження не заходити на територію…

28.

Ось тут бачите як підмурували (укріпили) частину стіни…

29.

Поблизу чути шум води… Так розумію, що це вихід каналізації з теперішньої лікарні (принаймні з цієї сторони безперервно вниз тече вода)…

30.

Типовий попсовий класичний вид Микулинецького замку з найкращого ракурсу…

31.

Пора прощатися з цією руїною, яка, звичайно, ще простоїть невизначену кількість років, але чи її хоч трохи відновлять, це – питання…

32.

Від замку можна спуститися вуличками і вийти до мосту, та я вирішив йти знову до перехрестя, на якому вийшов з маршрутки, і потім рухатися вниз, до центру Микулинець. Відчуваю, що через мокрі ноги і невдало підібраний одяг мені стає все холодніше, тому єдиний шанс зігрітися – швидко йти пішки. Забрукована дорога змійкою біжить в долину… На протилежному схилі видно забудову селища… Дивлюся на все це і розумію, що десь подібне вже бачив… Але де? Ну, точно, дуже подібно до …містечка Бібрка (коли спускатися до нього зі сторони Львова)…

Міст через Стрипу… Тризуб, синьо-жовта огорожа мосту, синьо-жовтий прапор на стовпі…

33.

…і зупинка в центрі Микулинець в таких же кольорах мають твердо переконати приїжджих в неабиякому патріотизмі мешканців селища )

34.

Сама річка, темна і бездонна, робить тут повороти…

35.

Дорогою до центру по лівій стороні вишикувались одноповерхові будиночки з «тарілками» на стінах…

36.

Микулинці, самий центр, універмаг «Дружба»…

37.

Трохи далі видно невеличку вежу на куті теперішнього Будинку культури…

38.

В серці Микулинець Шевченко – господар! )

39.

Тут є дві церкви і в обидвох свято на Пресв. Тройці… Спочатку трохи в глибині від головної вулиці видно греко-католицьку церкву (фото зроблено з протилежної сторони)…

40.

…а трохи далі по тій самій вулиці стоїть православна…

41.

Єдине, до чого не дійшов це – фігура святого Флоріана… Чи то через погоду, чи то через те, що не виспався, чи просто хотілося вже десь зупинитися в теплому місці, вирішив їхати назад до Тернополя… На зупинці в Микулинцях висить розклад руху маршруток…

42.

Наскільки він актуальний я сам пересвідчився, чекаючи на зупинці пів години (з 14.10 до 14.40), при тому, що за цей час до Тернополя мали б проїхати два автобуси…

Та нічого, приїхав до обласного центру десять хвилин по третій годині дня, маючи час до зворотньої електрички пішов собі на Театральний майдан, вперше побачив тут ковзанку )

43.

Традиційно перевірив як там Тернопільський став…) Зрозуміло, замерз, по льоді ходять люди на інший берег, сидять фанати-рибалки, а так, то на набережній де-не-де бачив перехожих…

44.

По четвертій годині я з іншими пасажирами вже чекаємо на львівську електричку, встигаю в числі перших зайти до нагрітого вагону, зайняти вигідне місце і всю тригодинну дорогу до Львова грітися немов налисник на сковорідці ))  

Практична інформація (станом на 31. 01. 2017)

До Микулинець:

-Електричка Львів (8.42) -Тернопіль (11.53) – повний квиток 23 грн. З залізничного вокзалу до автостанції №2 приблизно 1,6 км., пішки хвилин 20. Маршрутка з Тернополя (автостанція №2, на куті вулиць Шептицького-Білогірська, за Центральним ринком) до Микулинець коштує – 12-13 грн. у водія, майже 14 грн. в касі. Час в дорозі – 30 хв.

З Микулинець:

-Маршрутки можуть їхати на так часто, як є в розкладі. Час в дорозі і вартість – аналогічно, як з обласного центру. Електричка Тернопіль (16.35) – Львів (19.30), повний квиток як до Тернополя, 23 грн.

Варто спробувати поєднати виїзд до Микулинець разом з містом Теребовля…

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

 
 ХУДОЖНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТНИКАХ