вівторок, 29 січня 2019 р.

Броди

Колись (років сто назад) прикордонне містечко з усіма наслідками такого розташування… Сьогодні найсхідніший райцентр Львівщини, де неодноразово бачиш людей у військовій формі, напів-руїни, намагання привабити туристів і в процесі прогулянки по місту не можеш визначитися зі словом, яке б його характеризувало… А тепер дивіться моїми очима на Броди (був тут декілька раз давніше) і пишіть в коментах що ви думаєте!

Дозвольте на початку короткий ліричний відступ… От ви зустрічаєте незнайому дівчину (хлопця). З вигляду просто одягнені, поводяться досить стримано і ви думаєте «Хм, чи дівчина/хлопець справді такі і є, чи тільки грають певну роль?». До чого це пишу? В цьому випадку Броди не грають роль. Та про це ви взнаєте пізніше, а попереду як мінімум двогодинна (чи більше) прогулянка містом, яка в будь-якому випадку (чи приїхали електричкою чи маршруткою) починається біля залізничної станції. Біля правильної станції завжди є надземний перехід через колії. Тут Броди безперечно «правильні» - так виглядає станція з невеликої висоти…
01.

Добре, вийшов на привокзальну площу… Ліворуч автостанція, праворуч вибрали вдале місце, щоб нагадати гостям, наскільки місто давнє і що потенційно ви тут можете очікувати подивитися багато різного історичного…
02.

На відміну від, наприклад, Золочева, тут від станції до центру міста всього смішний кілометр (в Золочеві відстань удвічі більша), тому народ з електрички групами пішки по посипаному піскосумішшю, але не розчищеному тротуару прямує вулицею Залізничною прямо в серце Бродів. Перше, що вам неодмінно кинеться у вічі це – новозбудований римо-католицький костел Воздвиження (а за ним сучасна багатоповерхівка в стилі «а-ля скопійовано з однієї з львівських»)
03.

На дворі нульова температура, сніг поволі тане, взуття пробуксовує, проте мені це не заваджає оглядатися навколо… Такий вид відкриється вам, коли ви підійдете ближче до центру. Вулиця Залізнична стала широкою і ніби запрошує вас йти далі вперед на ще ширшу площу…
04.

Проте в мене своя схема прогулянки… На перехресті повертаю ліворуч і …моє не зовсім радісне від раніше баченого обличчя раптово запалює широчезна усмішка) Забігаючи наперед скажу, що це найпозитивніше місце з побаченого мною в Бродах – просто я б не зміг пройти біля таких розкішних воріт місцевого дитячого садочка і не сфотографувати))
05.

Справжній оазис позитивного настрою за відсутності сонця, тепла, та інших альтернатив…
06.

Настільки мене ці картинки захопили, що геть забув сфотографувати автобусну зупинку біля цього ж садочка. Чим вона така цікава? А хоча б тим, що встановлена …тильною стороною до переду вулиці! Так-так, це хоч незвично, зате в дощову погоду вас не обляпають водою автівки) На іншій стороні вулиці бачу якийсь інформаційний вказівник… О, місцева влада намагається рекламувати Броди для тих, хто сюди завітав з туристичною метою…
07.

Чому цей банер розташували саме тут? Все просто – поруч один з історичних об’єктів міста, який ніхто не пропускає – колишня синагога. З цього ракурсу ще виглядає більш-менш…
08.

Але вистачить зайти з протилежної сторони і ви побачите зовсім іншу картину… І ця картина в Бродах без змін вже дуууууже багато років…
09.

Далі вуличками маршрут пролягає до колись найбільшої атракції міста – замку з палацом. Якщо ви не знаєте як туди йти (думаю все ж знаєте, інакше що ви робите в Бродах?), то просто запитайте місцевих де тут базар. А він на вул. Замковій. А куди така вулиця може привести? Правильно здогадалися! При вході на чималу територію на стіні однієї будівлі побачив наступний інформаційний банер, цього разу, звичайно, про замок…
10.

Та будьмо відверті, слово «замок» у вас асоціюється з чимось таким великим, серйозним, на горі чи щось таке, правда? Ваша уява буде розчарована - нічого подібного тут нема… На краю великої території колишній палац Потоцького (тепер всередині, пишуть, крім навчального закладу є ще й музей) – єдине на що тут можна подивитися…
11.

Правда, на що тут дивитися, направду не знаю, хіба якщо ви фанат обшарпаних історичних будівель…
12.

Територію частково оточують замкові каземати…
13.

Одноповерхові цегляні будівлі з приміщеннями а також з проходами (більшість яких закрита дошками) та є і не закриті…
14.

Їхній стан самі бачите…
15.

Єдиний портал в казематах, який ще зберігся…
16.

Після побаченого настрій щось зовсім впав «до плінтуса»… При виході з замкової території стоять багато базарних «пеналів». Не поспішаючи йду собі і тут бачу, що на одному з них щось понаписувано… Думав, це якісь прихильники графіті, але чомусь підійшов з цікавості прочитати… Отакої! Та виявляється в Бродах живуть шанувальники творчості Тараса Шевченка, які в теперішній час його рядками показують своє ставлення до північно-східного сусіда України! (всі прочитали до кінця що там написано?)
17.

Зараз час походити біля центру міста… Перша церква, яка була на моєму маршруті – святого Юрія…
18.

Фотографується погано, хоч сама виглядає непогано…
19.

Шопка на подвір’ї даної церкви (і єдина, яку цього дня побачив у Бродах)…
20.

Я намагаюся дивитися не тільки під ноги і по сторонах, але часто навіть вгору – ці балкони на маленькій вуличці біля центру мене зачарували))
21.

Ок, наступною в списку, що маю побачити, є церква Різдва Пр. Богородиці…
22.

Компактна і висока… Нічим більше не запам’яталася…
23.

Кут площі Ринок. Вказівники (їх в центрі немало) спеціально для тих, хто любить чіплятися до місцевих з питанням «А ви не скажете як знайти (пройти) до…?»))
24.

На протилежній стороні Ринку на стіні висить ще один інформаційний стенд про місце де ви зараз є – тут Броди намагаються бути в числі кращих туристо-орієнтованих міст…
25.

На жаль, на цій площі Ринок тільки назва історична… Нічого тут такого історичного не побачите… Хто це в нас такий молодий перед місцевою райдержадміністрацією? Сам Тарас Григорович, якого ні сніг, ні дощ, ні сонце не бере…)
26.

Хоч різдвяні свята пройшли, в серці міста все ще милує око новорічна красуня з величезними скляними кулями на своїх гілках…
27.

Так, а ось на високій колоні місто і його мешканців захищає від всього поганого (безробіття, інфляції, корупції, потопу і комп’ютерних вірусів) Пресвята Богородиця, поблизу якої місцевий тип неоднозначного вигляду серед десятків перехожих поглядом “виловив» саме мене і підійшов «чи буде закурити?»…
28.

Від кута площі Ринок в східному напрямку починається найпішохідніша і мабуть, найпопулярніша вулиця в місті – Золота!
29.

Вже не писатиму про вигляд будинків на цій вулиці… Просто посеред неї так і просяться численні лавки, смітники і низькорослі дерева, щоб вулиця мАла справді привабливу атмосферу… А так вона просто вулиця з численними крамницями (вигляд на неї з протилежної від Ринку сторони)…
30.

Тепер настала черга до церкви Воздвиження (колишній костел) – найбільшого храму в центрі Бродів…
31.

Як на мене, він найгарніший і найпривабливіший серед інших «конкурентів»…
32.

Ну що ж, ось я прийшов на площу Свободи… На її південній стороні побачите таку от будівлю -  «колишній кінотеатр Галичина»…
33.

Фактично дана площа це - парк, в одній частині якого стоїть монументальний Пам’ятник жертвам більшовицьких репресій…
34.

На північній стороні цієї площі не можливо не побачити симпатичну будівлю, в якій колись була філія Празького кредитного банку…
35.

Тепер тут функціонує Бродівський районний суд…
36.

А наймиліша будівля в парку, без сумніву, отака годинникова вежа-ратуша…
37.

Не перевіряв точно, але, по-моєму, годинник йде правильно)
38.

Від пл. Соборної йду далі на схід… По вул. Просвіти звертає увагу сучасна будівля «під старовину» (підписана «Салон «Магія світла»)…
39.

І ось перед мною Бродівська гімназія ім. Труша. Її головний навчальний корпус…
40.

Поблизу інша, менша будівля, яка також належить до гімназії…
41.

Ці четверо довго-довго головою, спиною і однією рукою підтримують балкон, а іншою рукою тримають ніби «одяг», щоб не сповз нижче пояса (в принципі там і так нічого нема))…
42.

А через вуличку стоїть, напевне, найромантичніша будівля в цьому районі – колишній Повітовий суд…
43.

Тільки подивіться на завершення вежі…
44.

Тепер тут Бродівський педагогічний коледж…
45.

Повірте мені на слово, влітку, коли цей плющ на стінах зелений, будівля виглядає особливо мальовничо!
46.

З іншої сторони без плюща все простіше…
47.

Навпроти коледжу встановили Меморіал Небесній Сотні…
48.

Бачу, що в мене до електрички на Львів ще часу ого-го (які ж Броди компактні), тому вирішив піти подивитися на те, про існування чого в Бродах раніше не знав… Проходжу біля будівлі в якій тепер районний військовий комісаріат…
49.

Потім довгою вулицею 22-січня рухаюся на південний схід міста, шукаю поглядом вивіску «Бродівський лісгосп», повертаю на вул. Низька і за пару метрів в оточенні вічнозелених дерев бачу давній палац графів Тишкевичів – можливо, найприємніша з вигляду історична будівля, яку побачив у Бродах…
50.

Тепер тут адміністрація держпідприємства «Бродівський лісгосп». Ворота на територію були відчинені, тому зайшов зробити ще фото, наприклад збоку…
51.

Тильна сторона цього палацу не така презентабельна, та все ж непогано…
52.

Вертаючись назад на головну дорогу побачив на паралельній вулиці якусь будівлю, що мала завершення у вигляді вежі зі шпилем. Йду на вул. Старобродівську. Справді, на старому корпусі місцевої школи №4 є годинникова вежа…
53.

Звідси по вул. Коженівського, яка паралельно до залізниці, я поволі пішов на станцію, де ще годину чекав на електричку (приїхала відремонтована, де у вагоні опалюють краще, аніж вдома, а освітлення, як в сонячний день)!

Так, я не все побачив у цьому місті. Так, Броди для мене не мають якогось особливого статусу (тут не живуть брат-кум-сват чи якась рідня). Так, даний райцентр справляє дуже неоднозначне враження. І четверте моє «так» - сюди варто завітати хоча б для того, щоб ви могли потім сказати собі та іншим: «А от в порівнянні з Бродами…»

В кожному містечку справді можна знайти і побачити немало цікавого – вибирайтеся з дому частіше, світ навколо чекає на вас!
54.

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!
 

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

  

Немає коментарів:

Дописати коментар