Тільки-но вернувся з села Лівчиці, Городоцького району (Лівчиці ше є на Жидачівщині). Їздив у справах. Фотоапарат був зі мною. Щось встиг зробити до початку дощу...
Єдине, що можна побачити в селі - стоїть на західній околиці Лівчиць. Це - мурована церква Святого Миколи.
Для початку трохи історії з видання "Церкви України. Перемиська єпархія", В.Слободян. "Вперше церква згадується в документах 1578 р. У 1728 р. була зведена дерев'яна тризрубна триверха церква з емпорою-каплицею над бабинцем. В ХІХ ст. емпору розібрали, перетворивши її на хори. Під час першої світової війни сильно ушкоджена пожежею в 1917 р. Частково відновлена, використовувалася селянами як каплиця. У 1938 р. розпочалося будівництво мурованої церкви за проєктом Олександра Пежанського 1929 р., дещо уточненому інженером Юрієм Пясецьким зі Львова. У 1989 р. будівлю докінчили".
Церква виглядає досить компактною. Розвернута навпаки - вхід до неї зі сходу, зі сторони села. Прямо навпроти входу збудували муровану надбрамну дзвіницю. На фото церкви з 1992 р. на північ від неї ще стояла дерев'яна дзвіниця (потім її розібрали), яка збереглася від старої дерев'яної церкви. На північ від сучасної святині стоїть дерев'яна тимчасова каплиця
Церква виглядає досить компактною. Розвернута навпаки - вхід до неї зі сходу, зі сторони села. Прямо навпроти входу збудували муровану надбрамну дзвіницю. На фото церкви з 1992 р. на північ від неї ще стояла дерев'яна дзвіниця (потім її розібрали), яка збереглася від старої дерев'яної церкви. На північ від сучасної святині стоїть дерев'яна тимчасова каплиця
Цікаво, чи її відновили зі старої деревяної церкви чи поставили "з нуля" перед чи після другої світової війни? Каплиця, до речі, орієнтована правильно - вівтарем на схід. До нього з півночі ще прибудована ризниця. На початку 1990-х рр. на гребені даху будівлі ще був хрест. Біля каплиці старий цвинтар з надгробками з 18 ст.
Старий цвинтар переходить у новіший (на деяких могилах борців за волю України поставили синьо-жовтий і малиново-чорний прапорці), а далі у найновіший. Коли йшов між могилами, біля однієї побачив старий кований хрест. Думаю або зі старої дзвіниці або навіть з колишньої церкви
А між каплицею і новою церквою є три могили священників, які тут служили. Найстаріша могила о.Билинского з 1908 р. (фотокераміка добре збереглася, а ось напис важко прочитати). А тут похований Цісик Зиновій Константинович 1895-1968, який був священником 40 років
Найновіший гранітний монумент Декану Старосамбірського району митрофорному протоієрею о. Степану Білику (1948-1995). Незабаром після фотографування від заходу насунули темні хмари зі шквальним вітром і задощило...
Гігантський інтернет-архів "ДЕРЕВЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"
Гігантський інтернет-архів "ДЕРЕВЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"
Немає коментарів:
Дописати коментар