Яремче. Коломия. Чернелиця. Раковець. Шевченкове. День третій

Останній день подорожі був найменш насиченим, але з довгими переїздами…

До речі, мій новий канал на YouTube !

Другу ніч ми ночували в гарному триповерховому деревяному будинку Сестер в Яремче-Дора.

Вид на частину Яремче зі схилу гори…

Зранку в неділю в цьому ж будинку провели богослужіння, поснідали і поїхали на поблизькі Скелі Довбуша

Також скелі, але на половині підйому вгору

Інформаційна таблиця

А ось і самі скелі – мета нашого ранкового походу

Спускаючись сам назад я успішно заблукав, в результаті вийшов з іншої сторони гори…Але швидко це зрозумів, тому по трасі вернувся до своїх. При дорозі стоїть нова деревяна церква

Моя реклама

А всі-всі старі церкви збудовані з дерева, зібрані в одному виданні можна просто придбати тут!

В Дорі була зупинка біля невеличкої дер. церкви Св. Івана Хрестителя (саме тоді в неділю там був празник). Далі через Ділятин і Ланчин їдемо до міста

КОЛОМИЯ

Найперше дивимося деревяну церкву Благовіщення. Потім зупиняємося в центрі міста. Для мене Коломия завше була і є симпатичним містом з приємною аурою і цікавою архітектурою…

Відреставрований Народний дім – гарненький такий…

Ну і як не відвідати площу де стоїть символ Коломиї – Музей писанки

Прощаємося з Коломиєю – наш шлях лежить через Гвіздець в напрямку Городенки. Попереду грозові хмари і зливи. В Городенці питаємо місцевих всезнаючих як краще їхати до селища

ЧЕРНЕЛИЦЯ

Кажуть, що через Семаківці. Петляючи якось дісталися до Чернелиці та головної памятки – руїн замку. Ось вхідна вежа

Герб на вежі

Всередині вежі – розруха…

Кут бастіону

Збережені фрагменти стін

Це – костел домініканців з 1661 р., який знаходиться близько перед замком

В такому ж стані як і сам замок…

Добре, що вхід збережений

Такий герб над входом

Якщо добре пригадую, з Чернелиці ми вернулися назад в Городенку. Звідти рухаємося в сторону Тлумача і по дорозі повертаємо праворуч до села

РАКОВЕЦЬ

Вже в селі питаємо місцевих де знайти руїни замку з 17 ст. Виявляється є такі на краю села, при березі Дністра. Піднявшись по схилу вгору ти сідаєш собі серед п’янких запахів різнокольорових трав і як губка вбираєш поглядом цю Богом створену красу…

З колишнього замку дивом уціліла вежа з отворами в стінах…

Часу щораз менше і менше – неохоче покидаємо мальовничий Раковець і прямуємо через Тлумач і Тисменицю до Франківська. З обласного центру дорога на Галич. Там повертаємо ліворуч і незабаром опиняємося в маленькому, але відомому селі

ШЕВЧЕНКОВЕ

Тут, на видному місці, побачите найстарішу муровану церкву Св. Пантелеймона ще з 1200 року!

При такому освітленні вона прегарна…

Будували на замовлення вірменських купців, якщо не помиляюсь

Надбрамна мурована дзвіниця

Якщо перед входом підняти голову догори

Охоронець побачивши нашу зацікавленість церквою безкоштовно відкрив двері і дозволив зайти всередину…

Була думка ще зупинитися в Галичі, але часу не вистачало, тому прямим курсом через Рогатин і Бібрку до Львова… 

21.46. Центр міста. На лічильнику буса – 1105 км. Все, ми щасливо повернулися. Після такого виразно розумієш, як добре мати місце, куди хочеться якнайшвидше повернутися після мандрівок і відпочити…

Дякую всім, з ким провів ці три дні !

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

 
 ХУДОЖНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТНИКАХ