Радивилів-Цибухів. Немирівка. Батьків. Башарівка

Ось вона – неділя. Ось воно – бажання поїхати з дому. Ось він – придуманий маршрут біля Радивилова. В мене на все – про все менше як дві з половиною години. Два села – дві церкви. Не спати – вперед!

На гігантському моєму творінні «Дерев’яні Церкви Західної України” Радивилівський район стояв собі порожній. Чому б не розпочати його наповнення самому? Стартую о 10.33 з головного двірця нещасною (з вигляду) і обмальованою електричкою Львів-Здолбунів. 

До речі, мій канал на YouTube!

Надворі похмуро, туман, мряка. Ближче до Бродів виглянуло сонце – життя стало враз яскравішим. Хоч на трохи… Без п’ятнадцяти хвилин першої обіду після понад двогодинного сидіння вийшов “на волю» на вокзалі в райцентрі Радивилів…

01.

Абсолютно не художні беззмістовні якнебудь зроблені на ходу фотки (вибачайте)… Ага, в Радивилові я був далекого 26 лютого 2011 року - тоді встиг походити по зимовому засніженому райцентрі і немало побачити і зафіксувати. Отож, біля радивилівського вокзалу вже черга охочих заробити на пасажирах… «Почаїв, кому на Почаїв», - неголосно говорить середніх років водій буса, розглядаючись навколо. Я не звернув на це уваги, бо мені нашо той Почаїв… Подумав собі так: піду дорогою, спробую зупиняти попутки. Як все піде добре, то дістануся до сала Башарівка, а звідти пішки піду до Батькова, а там вже до Радивилова недалеко буде… Як добре не піде, то пішки до Батькова і назад встигну. Не встиг я вийти на головну дорогу, як біля мене пригальмував білий Фольксваген Пассат (універсал). Водій питає куди мені. Кажу – до Башарівки. «Сідай», - коротко відповів чоловік і привідкрив передні двері. Я здивований. Та відчуваю що тут якийсь прикол. Проїхали ми зовсім мало, як водій до мене: «Скільки даш до Башарівки?». Я такий собі: «А скільки хочете?». «Та мені чим більше тим ліпше», - відповів жлобською інтонацією «добродій»). Я мовчу. Їдем, їдем, тут водій знов до мене: «До Башарівки з тебе тридцяка…». «Мать його, тридцятка??», - обурився я собі в думках. – «За трохи більше сім колотетрів?». Кажу чоловіку, що більше двадцятки не дам, може висаджувати як йому замало. Той починає «вантажити» мене, що «за тридцятку возить по гОроду» (має на увазі Радивилів), а тут аж до Башарівки… Каже, якби ще хтось підсів до нього (а по дорозі він настирливо зупинявся біля перехожих і питав чи комусь потрібно в попутному напрямку), то було б дешевше з людини… Але їде далі. Питаю куди їде. Каже щось там везе до Почаєва. Зрозуміло. Цікавиться чого мене несе в Башарівку і де саме мене привезти. Кажу щоб зупинив на трасі біля ферми. Приїхали на місце. Я віддав двадцятку. Бідні радивилівські нелегальні перевізники, навіть в неділю не можуть відпочити…) Я пішов собі вниз в село, незабаром обернувся, а водій замість їхати до Почаєва, просто розвернувся, постояв хвильку і …знов поїхав до Радивилова)

В районі переїзду в Радивилові є дві церкви – зі сторони міста велика мурована, з протилежної сторони збудували невеличку деревяну…

02.

Частина Радивилова, яка простягається на південь від переїзду, уздовж вул. Почаївська, називається Цибухів і забудована переважно одноповерхівками…

03.

Після закінчення Радивилова є поворот праворуч і зупинка села

НЕМИРІВКА

04.

Як і сусідні села, Немирівка розташована трохи віддалено від дороги до Почаєва, за річкою… Вид на муровану церкву в Немирівці зі сторони головної дороги

05.

Незабаром побачив наступне село

БАТЬКІВ

Тут невелика частина забудови села є при головній дорозі. Оскільки я йду і дивлюся не тільки під ноги, то такого не зміг не зафотографувати) - на стовбурі високої тополі причепили сателітарну антену, кабелі від якої перекинули через трасу до будиночку напроти. Чого не зробиш заради якісного телесигналу)

06.

Автобусна зупинка в Батькові і не зрозуміло чого біля неї розташована криниця…

07.

Біля зупинки повертаю праворуч в село, його центральну частину. Тут ще збереглися старі хати…

08.

За смереками – фельдшерсько-акушерський пункт…

09.

Ще трохи – і біля перехрестя побачите оббиту пластиком деревяну церкву Преображення (цікаво з якого року будови?), а напроти – місцевий магазин… Дорога вниз веде до мосту і далі до села Дружба, до якого ще полями і полями добиратися… Перед мостом з правої сторони, очевидно, колишній будинок культури (там була на стіні вивіска, але не було бажання йти читати зблизька)

10.

В долині – фрагмент ставу на річці Слонівка… Тепер – калюжа з численними пірсами для рибалок…

11.

А це вид з головної дороги до центру Батькова. Дорога мощена з базальтової бруківки (на Рівненщині то дуже поширена практика) не всім до вподоби – поруч наїздили звичайну грунтівку…

12.

Ну і ще одне – тут на всіх важливих перехрестях стоять фарбовані на блакитно дерев’яні хрести на яких висять різнокольорові стрічки…

13.

При головній дорозі в полі побачив таку-от конструкцію… Думаю, на ній щось сушили…

14.

А так виглядає з дороги забудова села

БАШАРІВКА

15.

В радянський час називалося – Приски. Від головної дороги спускаюся метрів двісті вниз в село (коли вийшов з автівки). Передімною деревяна православна церква Введення з 1956 р. Всередині – богослужіння. Зафотографував її. Центральна дорога в селі…

16.

Вид зі сторони церкви на південь, на долину річки, на якій виблискують у проміннях дефіцитного весняного сонечка водяні плеса…

17.

З Башарівки я пішки потоптав дорогою 7,3 км. до станції Радивилів, де довелося почекати напхом-напхану електричку Здолбунів-Львів, яка пів шостої вечора повернула мене на місце, звідки забрала зранку… 

Дорога:

Повний квиток зі Львова до Радивилова - 16 грн. (назад також 16 грн.). Час в дорозі електричкою (зі Львова до Радивилова) - приблизно 2 год. 15 хв.

Сподобався пост? То поділіться ним в соцмережах (кнопки під постом)!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

 
 ХУДОЖНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТНИКАХ