субота, 23 грудня 2017 р.

Теребовля


Колись я був у цьому райцентрі… В першій половині 2000-х років… Крім замку з того часу нічого більше не запам’ятав. «Чому б не відвідати Теребовлю знову», - якось подумав собі і вирішив – їду! Ви зі мною?


Вже третій раз користуюся сервісом BlaBlaCar (це не реклама!) і вперше їхав сам, без попутників. Дві години від старту зі Львова – і мене підвезли під самий автовокзал в Тернополі. Беру в касі квиток до Теребовлі (вартість 23,5 грн.) на чортківську маршрутку і вже через 45 хв. автобус прибуває до автостанції в Теребовлі. Відчиняються двері маршрутки і… я думаю, що робити?! Вся невелика площа перед автостанцією це – таки чимала калюжа з болотом кольору «кави з молоком». Навіть якби автобус зупинився трохи збоку, тоді все одно в цій калюжі. Перестрибнути її нереально зважаючи на розміри… Тому доводиться швидко переходити по цьому неподобству і заляпати чисте взуття… Цікаво, як потім я побачив, Теребовля орієнтована на туристів, більша частина яких прибуватиме до міста саме автобусами… Перейшов, обернувся і бачу, що людям пофіг – ніхто не обурюється, всі собі йдуть по цьому болоту, якби під ногами був чистий асфальт… Розумію що теребовлянський мер з чиновницькою армією вирішує мега-глобальні проблеми, послугами маршруток не користується і взагалі, але… Та невже Теребовля настільки бідна чи тут просто нема елементарного господаря, щоб просто засипати щебнем цю калюжу, яка, видно, з’являється тут регулярно після опадів снігу/дощу?

Заходжу в саме «приміщення автостанції» цього райцентру. Прогрес очевидний – колись тут, видно, була невелика будка-каса і все, а тепер просто перед нею частину площі виділили для очікування пасажирів – зробили металевий каркас, який зовні оббили металопрофілем і ним же накрили дах і поставили декілька лавок. Все! Під ногами розбиті шматки асфальту і земля, а всередині цього «приміщення» температура не набагато вища аніж назовні. Можливо, все ще попереду і вже незабаром на цьому місці буде сучасна автостанція для людей, але наразі я описую те, що побачив власними очима (БЕЗ НАМІРУ ОБРАЗИТИ ТЕРЕБОВЛЯН !)

Перефотографував розклад автобусів – як очікував до Тернополя звідси виїхати без проблем…
01.

Добре, після перших не зовсім приємних вражень йду в центр дивитися місто… Мабуть головне перехрестя в самому серці Теребовлі, яка, до речі, не має об’їзної дороги, тому весь транзит йде через місто…
02.

Тут же на стіні одного з будинків мозаїка з датами «1097 – 1997»…
03.

Біля цього перехрестя головною домінантою є безперечно греко-католицький храм св. Миколая…
04.

Через особливе місце розташування фотографується і дивиться погано, а якби було листя на деревах, тоді взагалі…
05.

Рухаюся вулицею Князя Василька (найпопулярніший історичний персонаж Теребовлі) на південь… При вулиці кидається у вічі старий будинок…
06.

Навпроти через вулицю біля райдержадміністрації є стела-пам’ятник «Воїнам-афганцям Теребовлянщини»…
07.

Поряд ще один історичний будинок…
08.

Пройдіть трохи далі цією забрукованою вулицею і неодмінно ваш погляд зупиниться на колонаді біля такої цікавої будівлі…
09.

Якщо б я не знав що це і забрати звідси хрести, тоді б подумав що тут якийсь старий палац, наприклад…
10.

А виявляється це фасад костелу святих апостолів Петра і Павла…
11.

Цікаво зміксували модерн з класицизмом… Як на мене, найстильніша святиня Теребовлі…
12.

Вже маю звичку – як бачу щось високе і цікаве - фотографую догори )
13.

Центральні входи до костелу…
14.

Поруч в нішах ще з 1880 року дивляться на світ Божий апостоли Петро і Павло (на фото Павло, я запам’ятав)
15.

Виходжу знову на вулицю… Ах, ця ефектна «П»-подібна колонада з чудовою перспективою, в якій погляд впирається в …кіоск з жовтим дахом(
16.

Так виглядає колонада з костелом зі сторони парку імені Князя Василька…
17.

З цього ж парку оцініть розміри костелу…
18.

Трипланове фото з даного парку: на ближньому плані – скульптура у фонтані, на середньому плані – пам’ятник самому Князю Васильку, а на тильному плані
19.

…залізничний вокзал Теребовлі (не кажіть «станція», щоб не ображати містян) …
20.

Отаким він зустріне подорожнього, який приїде в це місто потягом…
21.

Потягів, правда, тут їздить не багато…
22.

Вертаюся назад до перехрестя біля Миколаївської церкви і тепер йду в західному напрямку (в сторону замку). Передімною місцева Ратуша – виглядає дещо дивно, адже нижня її частина відновлена, а верхня…
23.

Біля ратуші вам нагадують в якому ви зараз місті…
24.

Просто перед її вікнами на тротуарі, який рівненько покритий бруківкою, зробили металеву конструкцію прикрашену світловими гірляндами…
25.

Там же побачите міста-побратими Теребовлі, була встановлена скринька для листів до св. Миколая і є лавка з гарною ковкою…
26.

Дивлюся на всю цю красу, але чомусь перед очима стоїть це болото-калюжа на автостанції… Навпроти ратуші цілий комплекс колишнього монастиря кармелітів з храмом, корпусом келій, вежами і муром…
27.

Тепер тут православна церква…
28.

Контрфорси з каменю і пофарбовані гладкі стіни храму – контрастно…
29.

На прицерковній території стації хресної дороги…
30.

…і вид на замок на горі
31.

Вийшов з подвір’я на вулицю, обернувся ліворуч…
32.

Вернувся трохи назад, ще раз подивився на храм під іншим кутом…
33.

Біля тротуару побачив конструкцію від міської ради. Бачите, Теребовля намагається бути ближчою для туриста…
34.

Схема центральної частини міста з відзначеними на ній цікавими об’єктами… Про деякі з них не знав, але через те, що часу для походів по місту було обмаль + бічні вулички потопали в болоті після розталого снігу = всього що є на схемі не побачив…
35.

Йду далі в напрямку до замку, переходжу старий міст через річку Гнізна…
36.

Якщо обернутися назад…
37.

А це знову ця ж річка, тільки в районі моста по вул. 22-січня…
38.

По правій стороні вул. Шевченка, на розі будинку раптово побачив цього чоловіка, який зачитався «Кобзар»… Все для того, щоб туристи йдучи з центру до замку могли на згадку про Теребовлю запилити собі селфі з «молодим ученим» ))
39.

Місцевий сквер з пам’ятником Шевченку і всюди видним замком…
40.

На південь від скверу не зміг не побачити дві чорні постаті на дверях «Міської публічно-шкільної бібліотеки»…
41.

На терасі схилу стоїть новобуд – церква Покрови…
42.

…а нижче такий-от старовинний будинок…
43.

Ну ось вам і вся Теребовля, яку я встиг побачити за півтори години пішки… Хочу-не-хочу вертаюся до автостанції, відразу приїхала маршрутка Ласківці-Тернопіль і через Микулинці ми прибули до автовокзалу в Тернопіль за 55 хв. Йду на став, мию взуття і захляпані болотом джинси, фоткаю місцевий туристичний хіт, який поставили в трохи незручному місці…
44.

…і вертаюся на залізничний вокзал через саме серце Тернополя – Театральний майдан – де якраз прикрашають штучну ялинку на святковий сезон «Зима 2017-2018»…
45.

Але ж день вийшов – побував у Підгорі, Теребовлі і Тернополі )

Не сидіть вдома – є час, вперед! Неймовірна Тернопільщина чекає!

 

Немає коментарів:

Дописати коментар