«А якщо поїхати в колишню столицю ненажерливих комарів?», - якось подумав блукаючи поглядом по карті
Львівщини. «Прийнято, одноголосно!», - отже, пора зранку в неділю вставати і
вперед!
Хто читає мої пости, знає, що коли є можливість, обов’язково використовую електрички/дизелі для доїзду до/з
місця призначення.
До речі, мій новий канал на YouTube !
Так і було цього разу –
по дев’ятій годині ранку, в неділю, маса народу (куди ці люди їдуть?) чекає на
сянківську електричку. Вже через 50 хвилин від старту, виходжу на станції
«Комарно»…
01.
Хто не в курсі – станція розташована в селі Бучали, а до
Комарно звідси 3,6 кілометри. Є варіанти: або чекати на будь-яку маршрутку в
сторону Комарно або на своїх двох. Після майже години сидіння в електричці
вибираю другий варіант. Швидко рухаюся обочиною дороги. Міста ще не видно, але
вказівник з гербом Комарного дає зрозуміти – ще трохи…
02.
Через тридцять п’ять хвилин я на
місці (по дорозі правда
мене обігнала маршрутка Львів-Дрогобич, але це нічого)).
Що таке Комарно? Офіційно – містечко, яке витягнулося з
заходу на схід майже на чотири кілометри. Не дуже офіційно – виглядає як велике
село з населенням 3,8 тисяч народу (станом на поч. 2017 року). На головному
роздоріжжі повертаю праворуч, в сторону села Переможне. Перше, що бачу – на
старому цвинтарі, серед численних мистецьких надгробків, збереглася римо-католицька
каплиця…
03.
Якось читав, що її використовує (або використовувала)
місцева польська громада, та в неділю тут тихо і брама зачинена…
04.
Піднімаюся вгору дорогою… Там, по правій стороні, бачу
старі дерева на валах. Перед валами – рів. Тепер вали оточують …місцевий
стадіон. А колись там стояв замок. Переді мною інше роздоріжжя – ліворуч дорога
веде в сторону Дрогобича, прямо – на Рудки. На куті є таблиця, де жовтим по
блакитному написано – «Міський парк. Пам'ятник садово-паркового мистецтва XVIII
ст. м. Комарно»…
05.
Біля цього вказівника в так званий парк ведуть три
стежки. Я думав-думав якою краще піти, вибрав середню, саму широку…
06.
У вас логічне питання – для чого я йду в цей колишній
ландшафтний парк? А для того, що писали, ніби тут має бути знову ж таки
колишній маєток. Ось стежка майже добігає кінця, але ніякого маєтку, ніяких
людей навколо нема… Виявилося, що стежка служить місцевим з с. Переможне, щоб скоротити
шлях до Комарного. Розчаровано оглядаюся навколо… Вже вирішив йти назад в
місто, як за гілляками численних дерев (на щастя в цей час без листя) ледве побачив
якийсь кусень стіни чи щось таке… Йду в цьому напрямку і вже на підході
розумію, що з давнього маєтку сьогодні залишилися, як то кажуть, «ріжки і ніжки»…
Залишки південної частини будівлі…
07.
А це – все, що збереглося з північної частини… Навколо
зробили сміттєзвалище, все позаростало деревами-кущами…
08.
Якщо ви фанат такого, тоді при вході в парк йдіть на праву стежину, яка приведе вас майже до цих руїн. Вернувся назад до головного роздоріжжя в місті. Просто
біля нього – чимала будівля Народного дому…
09.
На її стіні існує така ось таблиця…
10.
Запам’яталася
високим мансардним дахом, покритим черепицею…
11.
На протилежній стороні центральної вулиці Січових
Стрільців, на узвишші, кидається у вічі стара симпатична будівля, де тепер
ясла-садок «Казочка»…
12.
Переміщаємося на інший бік цієї ж вулиці, до будинку,
біля якого вітер лоскоче національний прапор…
13.
«Комарнівська міська рада»…
14.
Дивовижна картина – зовсім порожня головна вулиця в
містечку… Недільне передобіддя…
15.
В центрі міста чути проповідь священика з церкви св.
апостолів Петра і Павла…
16.
Збудована на місці попередньої в 1927 році…
17.
Біля церкви є дві будівлі – на новішій пише «Мала
академія мистецтв», а он і стара…
18.
Має відношення до історії…
19.
Так виглядає центральна площа в Комарно… Колись,
пригадую, тут вирував базар…
20.
Збоку площі побачив найбільш креативно оформлену в
містечку крамницю під назвою «Зорепад»…
21.
До площі Франка прилягає парк Франка, в якому, крім оленя
і ведмедів, стоїть погруддя Франку… Чесно, це – найгірше погруддя/пам'ятник
Франку, який доводилося бачити…
22.
З іншої сторони площі зауважив будинок, стіни другого
поверху якого ще не знищили…
23.
Ну, он і він. Той, заради якого і їдуть в Комарно.
Архітектурна принада. Навіть не знаю, як його ще описати… Колишній
римо-католицький костел Різдва Пр. Богородиці з дзвіницею…
24.
Сказати, що його фасад гарний – означає нічого не сказати…
25.
Підняв голову догори - так і розглядав би…
26.
Колись на декорацію фасаду не шкодували ні грошей, ні
часу, ні зусиль, та нічого…
27.
З того часу пройшли сотні років… Досі дивуєшся
філігранній роботі тодішніх майстрів, які не знали, що таке комп’ютер і 3D принтер…
28.
Святиню потрохи реставрують – вже замінили вікна,
беруться за верх і покриття…
29.
Так виглядає бічний вхід…
30.
Головні двері були замкнені. Проте через шпарину між
дверима я зміг якось запхати об’єктив
фотоапарата і побачити, що там всередині…
31.
Раніше читав, що за цю культову споруду «гризлися»
римо-католицька і греко-католицька громади Комарна. Перші вимагали повернути
її, бо це польське, другі відстоювали, бо їм святиню передали в користування.
Тепер тут церква… Вигляд через решітку першого ярусу дзвіниці на вулицю Січових
Стрільців…
32.
За пару метрів від святині збереглася будівля колишньої
плебанії (місце, де жив священик) – сьогодні її також оновлюють (вхідні двері
все ще оригінальні)…
33.
Тепер йду вулицею Щирецькою до східної частини Комарна…
Вже здалеку видно три, мальовані синім, великі бані найбільшого храму міста –
святого Архангела Михайла…
34.
Це – величезний собор, поблизу якого пам’ятник “Полеглим
героям 1914-1920»…
35.
Збудований на просторій ділянці в 1910 році… З такого
ракурсу добре видно його масштаб…
36.
Від такого велетня за сто метрів на південний схід побачите
повну протилежність – стареньку невеличку і симпатичну, повністю покриту
гонтами дерев’яну церковцю також
під назвою св. Арх. Михайла… В одному кадрі
її дзвіниця і вид на молодший мурований храм…
37.
От і по Комарно… З того,
що знав, не відвідав хіба єврейський цвинтар (при дорозі до села Катериничі) і
пам’ятний знак на повороті до с. Кліцько, але то таке… Вертаюся в центр
містечка, сідаю на маршрутку і через 50 хвилин виходжу у Львові… А комарів в
Комарно не було)
38.
Вибирайтеся з дому частіше, Україна чекає на вас!
Сподобався
пост? То поділіться посиланням на своїх сторінках у соцмережах - це мінімальна подяка за працю автора блогу. Дякую!
Немає коментарів:
Дописати коментар