Не чекали, правда? Так, це сюрприз – поїхати в неймовірно сонячну неділю
в особливий населений пункт. Давайте, розкажу все як було…
По-перше, в Добротворі я був перший раз далекого 2008
року і тоді він справив на мене дивне враження. По-друге, теперішнього Добротвору
не було б, якби по сусідству в 1951 році не збудували тепло-електро станцію.
По-третє, Добротвір розташований на …острові (з однієї сторони обмежений
водосховищем на Західному Бузі, з іншої – обвідним каналом). По-четверте,
Добротвір нереально маленький – у довжину він півтора кілометри, в ширину в
середньому – кілометр, його загальна площа - менше три кілометри квадратних при
населенні трохи більше шести тисяч людей. По-п’яте, Добротвір офіційно – селище міського типу, хоча я б його назвав містечком. І назва
логічно б читалася «ДобротвОр» (від слів «добро» і «твОрити»). А знаєте, що на
Львівщині є села «Добросин» (від «добрий» і «син»), а також «Добростани» (від «добро»
і «стане») ?
До речі, мій новий канал на YouTube !
Нагодував трохи цифрами та цікавою інформацією, тепер про
дорогу. Це вже традиція, коли в неділю дизель-потяг на Сокаль запізнюється з
відправленням. Так, оскільки є така залізнична станція «Добротвір», то їду
потягом. Дана станція мабуть №1 для рибалок-пенсіонерів, які часто зібравшись
до купи у вагоні голосно матюкають на «общєпонятном» владу, ціни та все інше…
Проте в неділю, на мій подив, тут вийшов усього один рибалка… Тут – це на залізничній
станції «Добротвір»…
01.
Звідси до початку селища всього три кілометри. Дорога
спочатку мощена каменем, далі – з бетонних плит. Навколо рівнина. Тут переважає
хутірна система розселення людей – маленькими групами чи поодинці видно старі
дерев’яні хатинки. При
дорозі побачив невелику річку. На її берегах щось заблистіло в сонячних
променях. Пішов подивитися ближче – практично під кожною березою стояло по одній чи дві невеликі пластикові посудини, в
які стікав березовий сік. Причому, як побачив, сік переливався через краї
(мабуть, люди забули прийти перелити його). Шкода, що не мав з собою посудини,
так би набрав потрохи свіжого соку… А ось і обдвідний канал, на берегах якого,
по-моєму, в будь-яку пору року побачите рибалок – таке враження, що вони тут
живуть )
02.
От що справляє враження це – Добротвірська теплова
електростанція, збудована в 1950-х роках, перша з електростанцій на Західній
Україні…
03.
Тут беззупинно чути гул з турбінного відділення, тут з
коминів йде дим, тут просто безчисленне море всіляких ізоляторів і тому
подібного і все це просто біля селянських городів…
04.
Повертаю праворуч на головну дорогу в сторону селища.
Міст через ще якийсь канал, що за понтонним мостом виходить просто до
водосховища…
05.
Так, привіт сонячний Добротвір! Коли входити до нього з
північної сторони, вас зустріне знак «в’їзд заборонено” на
центральну вулицю Івана Франка…
06.
Безперечно, це чудова новина! Перше, що кинулося у вічі –
хідники (тротуари) викладені бруківкою, навколо чисто і …нема людей! Роззираюся
навколо… Дуже цікаво – по лівій стороні все ще існують невеликі дерев’яні будиночки (подібні на дачі)…
07.
…а навпроти, по правій стороні стоять муровані
двоповерхові, фарбовані у світлий колір…
08.
Забігаючи наперед скажу, що поверховість забудови в
Добротворі зростає з півночі на південь, навіть видно як місто розбудовувалося
в різні періоди… Тільки подивіться на цю водонапірну вежу ! Особисто не бачив,
щоб вежа мала три яруси вікон по периметру!
09.
Чим захоплює центральна вулиця так це тим, що вона …широка.
Хідники відділені від проїжджої частини зеленими смугами, на яких можна
побачити, наприклад, от такі лавки – зверніть увагу з яких труб зроблений
каркас (видно, що свого часу на таке матеріалу не шкодували)…
10.
Був неабияк здивований, коли побачив кількість смітників,
деякі з них розташовані дуже близько один від одного…
11.
Новорічно-святкову ілюмінацію тут зі стовпів ніхто не
знімає…
12.
Не можу пояснити побачене – чи в Добротворі до свята
якогось готувалися чи це стабільний вигляд – сміття на вулицях нема, дерева
пообрізувані, стіни більшості житлових будинків з усіх сторін пофарбовані(!), хідники
рівненькі, вулиці в нормальному стані, навіть під’їзні дороги до багатоквартирних будинків і ті
забетоновані! Серед цієї ідилії в недільний
полудень одне не зрозуміло – де мешканці ?
13.
Приклад одного з житлових будинків на центральній вулиці,
в даному випадку фарбований в ядовито-зелений…
14.
Інший приклад. Думаю, первісно цей будинок мав
громадське призначення. Совєтська архітектура…
15.
Саме так і є – в Добротворі наочно можна вивчати архітектурні
стилі радянської доби. Тут майже нічого не перебудовували чи розвалювали –
йдеш, дивишся і немов поринаєш в ту епоху «Давай, впєрйод! Родіна-мать зовйот!»…
Відповідь на питання «Де мешканці селища?» прямо перед вами, а точніше перед
гігантським давно незакінченим собором Покрови Пр. Богородиці…
16.
Греко-католицька громада, мабуть, не зовсім розрахувала
власні сили і можливості…
17.
З цієї алеї добре видно масштаб собору в порівнянні з
навколишніми двоповерховими житловими будинками…
18.
Повернемося до кольорів тим самих будинків… Були
ядовито-зелений, жовтий і є зефірно-рожевий… Мені он той балкончик у вигляді
сейфу приглянувся )
19.
Проте найбільше будинків фарбовані по голій цеглі, а вікна
і їх обрамлення виділені білим – на такий контраст обов’язково звернеш увагу…
20.
Малопримітна зовні будівля селищної ради…
21.
Добротвірське життя у червоній триповерховій «шпаківні»)
22.
Погруддя Франку на території місцевої школи…
23.
На стіні даної школи (до слова доволі великої) побачите
мурал, який виразно прославляє ДТЕК Добротвірська ТЕС…
24.
Поблизу школи, по вул. Сагайдачного, встановили пам’ятник Героям
України…
25.
Будинок по цій самій вулиці. Приклад, що зробить дикий
виноград (чи що це?) якщо не контролювати його. Або ж так і задумано?
26.
Вулиця Будівельна. Мабуть, найсимпатичніший кадр з
Добротвора)
27.
Погруддя Шевченку перед Народним домом …
28.
Цілих п’ять
поверхів цеглово-білої клітинки)
Чомусь далеку Скандинавію нагадало…
29.
А тепер порівняйте – та ж сама колірна гамма, але вже в
триповерховому виконанні ще й з балкончиками. По-моєму сприймається краще…
30.
І два поверхи… Часом не якийсь з гуртожитків?
31.
Фактично на південній околиці міста православна громада
збудувала невеликий храм свв. апостолів Петра і Павла…
32.
Таким побачите Добротвір при в’їзді з південної сторони – селище раптово
закінчується і починаються городи, де-не-де видно старі хатинки…
33.
Я пішов ще далі дорогою, щоб побачити і зафотографувати
назву Добротвора і заодно подивитися на його безперечно цікавий герб…
34.
Звідти вернувся на автостанцію і маршрутка трохи більше
аніж за годину довезла до Львова.
Селище, в якому все є світло, біля якого багато води,
селище, яке дивує повсюдною чистотою, доглянутістю, простором, кольорами
будинків, якимось таким своєрідним затишком… Добротвір, таким і залишайся!
35.
Вибирайтеся з дому частіше, Україна чекає на вас!
Сподобався
пост? То поділіться посиланням на своїх сторінках у соцмережах - це мінімальна подяка за працю автора блогу. Дякую!
Немає коментарів:
Дописати коментар