Яворів

Як думаєте, скільки в Україні може бути населених пунктів з назвою «Яворів»? От перша цифра, яка вам спала на думку? Ну, скажете, мабуть, що багато.. А насправді їх …всього-то чотири! – два в Івано-Франківській області, ще два – на Львівщині. Давно не був у цьому райцентрі Львівської області, в п’ятницю зібрався і вперед! Яворів – зустрічай гостя в перший календарний сонячний день весни і покажи себе, який ти насправді!

Доїзд зі Львова до Яворова громадським транспортом один і без варіантів – сідаєте в маршрутку біля Янівського цвинтаря по вул. Шевченка, питаєте чи до Яворова, віддаєте кровно зароблені 42 гривні, сідаєте біля вікна і через годину п’ятнадцять хвилин виходите на яворівській автостанції – привіт місту, назву якому дало ніби дерево «явір»… 

До речі, мій новий канал на YouTube !

О’кей, моє перше враження ? Біля автостанції суцільна торгівля, але не стихійна, а цивілізована. Навколо рух, немов в серці великого міста. Йду головною вулицею Маковея в сторону центру. Новенький асфальт, нова бруківка на хідниках і …поруч них велодоріжка!

01.

Так, так, тут велосипедистів стільки, як шоколаду в президента + якщо не в курсі – місто «трохи» довге – від одного краю до іншого не дитячі 4,8 кілометри, тому без двоколісного не вижити…

02.

Велосипед в Яворові щось на кшталт корови в Індії – «священний» вид транспорту, який не гріх увіковічнити, наприклад, перед одним з квіткових магазинів…

03.

А ще Яворів – батьківщина електричних та інших кабелів – їх часом тут стільки, що просто дивуєшся чи взагалі реально знайти «свій кабель» у випадку якоїсь поломки…

04.

А ще в Яворові люблять креатив і не шкодують на нього металопрокату – як вам таке собі металеве «дерево», до якого підведена(?) електрика - так розумію тут або щось буде або вже було…

05.

Стоїть це чудо на важливому кільці – саме звідси веде дорога до прикордонного автомобільного переходу Грушів – Будомєж, тому конструкцію не можна не зауважити.. А колись тут стояло інше, також креативне на той час творіння – земна куля з хрестом на маківці, на поверхні кулі внизу напис, а посередині контур з територією України, на якій позначені, звичайно, Яворів, а також Львів і Київ – тепер ця колишня родзинка райцентру покоїться скраю дитячого майданчику поблизу дерев’яної церкви Різдва (до речі, запам’ятайте цю локацію, до неї пізніше повернуся!)…

06.

А ще через чималі розміри міста (повірте, так і є)  по ньому курсують місцеві маршрутки – проїзд дорослого – аж 6 гривень, школярів, дітей – 4 гривні (тепер розумієте, що свій двоколісний тут не розкіш, а життєва необхідність)…

07.

А ще в Яворові тим, хто не боїться ходити пішки подалі від центральної частини міста, з’явиться перед очима чудовий радянський поштовий антикваріат, який дивним чином не потрапив на базу металобрухту…

08.

Ну, добре, давайте перейдемо до більш предметного знайомства з Яворовим… От рухаєтеся ви по головній вулиці в центр і бачите перед собою цвинтар? Тоді перед ним поверніть праворуч на вул. Тичини і на першому перехресті також поверніть праворуч, а тепер стоп! Непідробна гордість містян, найдовша в Україні стіна (довжина 154,4 метри, висота – 2 метри!) розфарбована у 2016 році не будь-чим, а саме яворівським розписом!

09.

А на початку цього розпису – коник, як символ яворівської самобутньої іграшки (до речі, в місті бачив не раз і візерунки і того коника – видно, що це місцевий бренд)…

10.

Я так підозрюю, що цей розпис надихнув власника рибальської крамниці навпроти, щоб оригінально вирізнити свій магазинчик серед інших в цілому Яворові – правда ж незвично?

11.

Далі попри третю школу прийшов до місцевої сучасної церкви Успіння Пр. Богородиці – збудована там, де раніше стояла стара дерев’яна знищена пожежею церква, від якої збереглася масивна дерев’яна дзвіниця…

12.

Біля церкви – лікарня, а навпроти неї… чесно не знаю, як це правильно називається (яворівчани пишіть в коментах під постом!)

13.

Он манить яскравими кольорами найбільший мурований храм Яворова – святого Юрія, зведений ще в 1902 році…

14.

При відчинені головні двері ніби запрошують зайти всередину…

15.

На стіні храму читайте історичну інформацію…

16.

Заледве втиснув у кадр храм і дерев’яну величезну дзвіницю (1764 рік) – довелося буквально на пару секунд вийти на жваве роздоріжжя біля церкви…

17.

Звідси по вулиці Шептицького я прийшов до …сидячого на троні Митрополита Андрея Шептицького, позаду якого розвівається прапор Яворова…

18.

З тим прапором трохи повозився, чим звернув увагу майже всіх перехожих яворівчан… Хотів сфотографувати прапор повністю. Відповідно чекав, коли вітер його розверне на всю площину. Але вітер видно зрозумів, що мені треба, тому відмовився це робити. Взяв, наприклад, закрутив прапор за флагшток. Я давай шнурком туди-сюди, щоб полотнище звільнити. Ледве звільнив. Тільки почав ловити його в кадр, вітер стихав. І так хвилин п’ять-сім... Ну, не вийшло те, що хотів…

19.

Митрополит логічно дивиться на будівлю Народного дому…

20.

Що я вам скажу, Народний дім, який стоїть на куті площі Ринок, назву візитівкою серця Яворова…

21.

Дещо дивна з вигляду будівля, в якій, мабуть, оригінальною збереглася кутова частина…

22.

З такого ракурсу Народний дім виглядає ніби його відрізали ножем від іншого будинку…

23.

Ще один вид на нього з площі Ринок… Тут ця будівля сприймається як …корабель (ваші варіанти?)…

24.

Площа Ринок простора, та дивитися тут нема на що, адже забудова дуже різношерста… Хіба якщо ви колекціонуєте фото пам’ятників Шевченка…

25.

З Ринку виходжу на головну вулицю Франка попри пам’ятник Михайлові Вербицькому – саме цей композитор і громадський діяч, автор музики до національного «Ще не вмерла Україна», часто бував у Яворові…

26.

Ой, яка ж краса, та ще й освітлена весняним сонечком – колишній  і теперішній Народний дім «Сокола»…

27.

Поруч, біля Яворівської райдержадміністрації, пам’ятник Героям Небесної Сотні (до речі, найгарніший з тих, які довелось бачити в інших містах)

28.

Будівля Міської ради міста, зведена в кінці ХІХ століття. По ідеї тут мала б височіти ратуша, але…

29.

В Яворові, звичайно, не може не бути римо-католицького костелу – тут він посвячений святим Петру і Павлу. Ні, костел не падає, це така вийшла панорама разом з дзвіницею…

30.

А от з цією будівлею, яка за пару кроків від костелу, часто виникають непорозуміння і суперечки. Все тому, що її помилково приймають за давню ратушу…

31.

Ну ж подібна, навіть на вежі циферблати зі стрілками є…

32.

Проте насправді тут колись був навчальний заклад(?), та й сьогодні використовується під корпус школи №2…

33.

В кадрі своєрідний мікс теперішнього ЖЕКу і польського костелу…

34.

Позаду пам’ятника Осипу Маковею велика гімназія його імені, давня назва -  «Рідна Школа»…

35.

Трохи далі по іншій стороні вулиці Львівської приваблює червоним кольором даху симпатичний будиночок, в якому розмістили Історико-етнографічний музей «Яворівщина»…

36.

Біля нього все ще замерзле з дерев’яним будиночком для лебедів(?) Озеро Генеральське, де на протилежному березі видніється будівля колишньої казарми…

37.

До слова, Яворів також відомий як «військове містечко» - тут немало будівель військового призначення – он ще одна при головній вулиці…

38.

Мій маршрут веде по вул. Львівській все далі і далі на північний схід, в сторону виїзду з міста до Немирова. Приклад старої забудови. Така собі вілла…

39.

Інший приклад – збережена селянська хата. Абсолютний антикваріат серед сучасних євро-палаців! Можливо, там все ще хтось живе (якщо можна в даному випадку вважати це життям)…

40.

Виявляється, хата не проста…

41.

Знавці можуть запитати мене – куди це йду, якщо все цікаве та відоме в Яворові показав? Якщо уважно читаєте мій блог, тоді знаєте, що я поціновувач залізничного транспорту і всього, що з ним пов’язано. А Яворів в цьому плані специфічне місто – так, тут є …залізнична станція, до якої …не їздять потяги… Ну не можу пропустити нагоди побачити цю станцію, незважаючи, що вона збереглася аж на північній околиці міста! При наближенні до неї мене здивувало, що будівля по-перше зовні відремонтована, по-друге якась не симетрична (якщо дивитися на неї, то ніби бракує лівої частини)…

42.

Тут немало колій, нема вагонів, нема людей нікого, а ось там попереду горять біля колій червоні сигнали… Чомусь видається, що ось-ось почую гудок маневрового локомотива, який виїде з повороту… Але ні, навколо тиша… Вирішив заглянути в при відчинені одні з дверей… Нічого цікавого всередині… Видно мої походеньки під вікнами станції налякали когось всередині приміщень, бо почув як в одній з кімнат різко відсунули крісло і хтось кроками пішов в мою сторону… Та я вже обходив залізничну станцію з іншої сторони…

43.

Щоб ви розуміли відстані – в Яворові від автостанції до залізничної станції 3,7 кілометри… Ніби все… Хоча ні, є ще одна річ, про яку мало не забув! Коли ходив біля дерев’яної церкви Різдва Пр. Богородиці згадав, що на її території має бути вхід в …яворівські підземелля! На жаль, поблизу нікого не було запитати де ж є цей вхід, тому почав ходити і думати… Як на мене вхід в таку річ треба шукати десь на схилі… Схили тут є… Проте жодного вказівника ні біля церкви, ні з вулиці нема! Я вже майже розчарувався в пошуках і тут бачу в куті прицерковної території якісь поручні і сходи… Ну нічого собі, невже знайшов?! Спустився по схилу – бінго!

44.

Біля вхідних загратованих дверей (були відкриті) туристичний банер…

45.

Навколо тиша… Зайшов всередину. Темно. Ліхтаря не мав, з телефону не сильно світить… Спалах на фотоапараті виручив – тепер бачу, що відкрита тільки початкова частина підземного ходу – далі все замуровано…

46.

До слова, якщо захочете сюди потрапити, шукайте біля прицерковної території (цер. Різдва Пр. Богородиці) саме той дитячий майданчик, де в куті глобус стоїть (писав про це вище в пості, пригадали?). Так от, біля майданчику є брама, заходите в неї і йдете весь час прямо попри будівлю і після неї побачите праворуч вхід в підземелля…

Все, на сьогодні вистачить з моїх ніг намотування кілометрів по весняному Яворові – сідаю на маршрутку до Львова… А ти, «місто не одного явора», насправді неочікувано чисте, насправді дивно різноманітне, і насправді попри все маєш в повітрі щось своє, таке тільки яворівське… Дякую тобі за приємну зустріч !

47.

Вибирайтеся з дому частіше, Україна чекає на вас!

Сподобався пост? То поділіться посиланням на своїх сторінках у соцмережах  - це мінімальна подяка за працю автора блогу. Дякую!

Гігантський інтернет-архів   "ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ"

 
 ХУДОЖНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТНИКАХ