Дві області, три райони, їзда на фірі з ровером і ...не знаючи броду не лізь через річку Стрипа!!! (загальний мінімальний звітик...)
пʼятниця, 29 червня 2012 р.
середа, 27 червня 2012 р.
Мельна. Виспа. Любша. Підбір'я. Фрага. Підкамінь. Беньківці
"То хто такий?". "Та, каже, якийсь турист...". "А шо йому тут треба?". "Та во так йде собі по селах і фотографує. Каже, шо цікавлят деревяні церкви..." "А звідки він?". "Каже, шо зі Львова". "Аж зі Львова????". Десь такий діалог я почув між роботягами біля церкви в Беньківцях, коли відвернувся і відійшов від них на пару метрів. То фінал, а яка була дорога!!!
субота, 9 червня 2012 р.
Євро-2012. Львів. 9.06. Німеччина-Португалія. Приліт уболівальників
...Я ніколи не літав аеролайнером (мабуть і не буду). Тому, коли у новинах повідомили, що з 8-ї ранку 9 червня, у день матчу Німеччина-Португалія у Львові очікують понад 50 чартерів з Європи (в т. ч. уперше три лайнери А-310 і один "Боінг-767") моє бажання побачити це все наживо просто завело...
субота, 17 березня 2012 р.
Рясне-Руське
Довелося у справах їхати ровером до Львова через село Рясне-Руське. Думаю, я ж ніколи церкви у тому селі не бачив...
пʼятниця, 16 березня 2012 р.
Сокільники. Оригінальна різдвяна шопка
Їду сьогодні ровером зі Львова до Пустомит через Сокільники. Після мосту, напроти нової церкви у Сокільниках, через дорогу побачив таке чудо. Розвернувся, підїхав ближче. На дитячому майданчику стоїть, як розумію, різдвяна шопка. Про це свідчить восьмикутна зірка на солом'яному даху. Кольорові деревяні масштабні фігури стильно доповнюють різдвяну хатинку і створюють святковий настрій у позаріздвяний час... Мені сподобалося:)
пʼятниця, 9 березня 2012 р.
середа, 29 лютого 2012 р.
середа, 22 лютого 2012 р.
Розгірче
Давніше я бачив в Інтернеті що в Розгірчому збереглася дерев'яна каплиця на старому цвинтарі. З часом дану інформацію забув, аж тут на форумі м.Стрий, на моє прохання додати нові фото деревяних церков району, раптом з'явилася якраз не бачена мною каплиця з Розгірчого. Щоб не відкладати в довгу шухляду, стартую до цього села...
пʼятниця, 17 лютого 2012 р.
середа, 18 січня 2012 р.
понеділок, 5 грудня 2011 р.
Лівчиці
Тільки-но вернувся з села Лівчиці, Городоцького району (Лівчиці ше є на Жидачівщині). Їздив у справах. Фотоапарат був зі мною. Щось встиг зробити до початку дощу...
неділя, 27 листопада 2011 р.
неділя, 20 листопада 2011 р.
понеділок, 31 жовтня 2011 р.
понеділок, 24 жовтня 2011 р.
понеділок, 10 жовтня 2011 р.
Мшанське озеро. Присілок Мшани - Збиська (Zbyska)
Неділя 9 жовтня. Щось так закрутився з різними справами вдома, що потому раптово захотів кудись вирватися. На ровері. Недалеко, бо вітер. Мучився-думав і тут згадав, що багато раз бачив з вікна мостиської електрички озеро в долині біля с.Мшана. Я до нього на релакс!
понеділок, 26 вересня 2011 р.
вівторок, 20 вересня 2011 р.
неділя, 18 вересня 2011 р.
четвер, 8 вересня 2011 р.
вівторок, 30 серпня 2011 р.
неділя, 28 серпня 2011 р.
середа, 24 серпня 2011 р.
вівторок, 16 серпня 2011 р.
Сколівщиною. Ровером
Учора, 15 серпня, зірвався в Карпати. До Сколівського району. Не дає він мені спокою. Бо ніяк не можу зафіксувати решту тутешніх деревяних церков. Наперед скажу, що лівих фоток майже не робив. Так, краєвиди тут чудові. Але щоб десь-щось цікаве побачити - не дуже. Виїхав зі Сколе під рвучкий, холодний вітер в напрямі до Козьової. І пішло-поїхало: Козьова, Орявчик, Мита, Сухий Потік, Росохач, Завадка, Задільське, Довжки, Криве, Погар, Нагірне, Сможе і назад до Сколього. Найбільше запам'ятаю, звичайно, Сухий Потік.
Через одну неприємність, яка там зі мною трапилася. Частково сам винен. Не буду розповідати - це довго і нудно. Друга несподівана неприємність сталася при підйомі київською трасою з Тухольки на перевал де готель-ресторан "Плай". Слава Богу, що все добре закінчилося. Які загальні враження від побаченого? Ліси рубають нещадно. В кожному селі поруч бідноти в темпі будують від котеджиків до готелів з оциліндрованого бруса. Дорога з Козьової до повороту на Тисовець - рівний асфальт.
Далі, за перевалом більш-менш асфальт тягнеться аж за церкву в селі Мита. До речі, на цьому фото якраз бачите спуск до Мити зі сторони Орявчика. Це - об'їзна цього села. Також огризки асфальту зустрічав у Погарі та Оряві - всюди решта типові земляно-щебеневі дороги. Чесно - задовбало крутити педалі через перевали різної висоти з різним покриттям.
Але що робити, коли сюди (в дані села) маршрутки ходять двічі-тричі на день. Залишилися ще три села на Сколівщині де маю побувати. І - крапка з цим районом.
Наприкінці не лякайтеся статистики:
- накрутив педалями - 149,5 км. (з них горами - 124 км.)
- максимально розігнався до - 52 км./год. (страшнувато було)
- середня швидкість - 17 км./год. (зауважив, що горами більше не виходить)
вівторок, 9 серпня 2011 р.
пʼятниця, 29 липня 2011 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)